Питання до твору Катерина - Т.Г.Шевченко
1.Коли було написано поему «Катерина»? Цей рік був знаковим у долі Шевченка – чому?

2.Катерина, «як знало серденько», покохала …

3.Коли зайде сонце, по садочку ходить Катря з ...

4.Яким було життя Катерини в селі, коли її кинув москаль?

5.Чому батьки вигнали доньку з дому?

6.Як вона зреагувала на цю батьківську волю?

7.Як прощалася Катерина з рідною домівкою і як це її характеризує? Опишіть.

8.Опишіть героїню під час зустрічі з чумаками.

9.Катерина «попідтинню ночувала, раненько вставала», бо поспішала в …

10.Якою була зустріч Катерини з москалем після розлуки? Опишіть.

11.Як склалася доля Катерини?

12.Івасика побачив і пізнав москаль, коли хлопчик мандрував з …

13.Батько впізнає сина по …

14.Що вам відомо про морально-етичні правила поведінки дівчат за часів Шевченка?

15.Ваше ставлення до вчинку батьків Катерини.

16.Чи можна виправдати поведінку Катерини?

17.Назвіть романтичні ознаки в поемі «Катерина».

18.Така її доля...» – з якого твору уривок? Чим його тема суголосна з темою нашого уроку?

19.Кому належать слова: «…Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче…».

20.Де зберігається картина Т. Шевченка «Катерина»?

21.Яка композиційна побудова поеми?

22.Що таке ліричний відступ?

23.Визначити риси характеру Катерини.

численні листи лесі українки зберігалися у приватних осіб. десятки її листів як сімейні реліквії берегли родичі о. кобилянської в чернівцях, у професора ф. колесси зберігалися листи поетеси до нього. є відомості, що близько 100 листів зберігалося в академіка а. ю. кримського.

значну кількість листів лесі українки зібрала її сестра ольга петрівна косач-кривинюк, в якої зосереджувалися не лише автографи, але й копії листів із закордонних архівів. ольга косач-кривинюк у 1930-ті роки готувала на основі листів біографічну працю «хронологія життя і творчості лесі українки». у зібранні о. косач-кривинюк збереглися копії листів лесі українки до м. п. драгоманова та його родини, зроблені нею з копій письменника гліба лазаревського (копії ним знято з автографів лесі українки, що зберігалися у варшаві). зараз понад 50 копій листів до м. п. драгоманова і його родини зберігається у відділі рукописів інституту літератури ім. т. г. шевченка ан урср (ф. 2, № 1548). відома дослідниця життя і творчості лесі українка м. д. деркач зберегла копії 28 листів (1888 – 1894 рр.) до м. драгоманова (ф. 2, № 1220 – 1227).

разом із копіями о. п. косач-кривинюк та м. д. деркач до 1939 р. було зібрано 230 листів, з яких лише близько 30 було опубліковано.

слід знати, що епістолярна спадщина лесі українки зазнала великих непоправних втрат. повністю зникли листи до сергія мержинського, уже в 1920-х роках було відомо про загибель листів до людмили старицької (черняхівської) (відомі у фрагментах лише 3 листи, опубліковані у 1913 р.); близько 100 листів зберігалося в академіка а. ю. кримського, з них опубліковані лише 10 (решта, слід здогадуватись, загинула); також маємо лише 10 листів і листівок до климента квітки, а їх було, безперечно, значно більше. ці втрати є тим більш прикрими, що вказані адресати були найближчими, найщирішими друзями й однодумцями поетеси, і вони, безперечно, містили такі відомості, якими вона не ділилась більше ні з ким.

сьогодні епістолярна спадщина лесі українки складає близько 900 листів, і можливості виявлення їх ще далеко не вичерпані.

наявна епістолярна спадщина лесі українки – це листи до осіб, що складали найближче родинне (мати, батько, брати, сестри, родина м. п. драгоманова, тітка олена антонівна тесленко-приходько) та літературне (і. я. франко, m. і. павлик, о. ю. кобилянська, в. с. стефаник, надія , о. с. маковей, м. м. коцюбинський, б. д. грінченко, x. о. алчевська, м. п. старицький, в. м. гнатюк, ф. м. колесса, а. ю. кримський та інші, російські письменники і критики – в. о. поссе, є. м. чириков; громадські діячі – в. г. крижанівська-тучапська, учителька народних шкіл а. с. макарова; етнографічна комісія та бібліотека наукового товариства імені шевченка у львові, багато інших осіб і установ).

зараз відомо понад сорок адресатів лесі українки, листи до яких зібрані частково. так, із листування з m. m. коцюбинським виявлено лише 3 листи, значно більше листів було до тітки о. а. тесленко-приходько (відбувала заслання в сибіру). активно листувалася леся українка з редактором російського прогресивного журналу «жизнь» в. о. поссе, з критиком п. м. ге.

відомо, що леся українка листувалася з соціал-демократом п. л. тучапським, з товаришкою дитячих і юнацьких років марією (манею) биковською (в одруженні беляєвою), з учителем гімназії сергієм френкелем. писала леся українка листи до « театрального общества» в москву, до редакції журналів «вестник европы», «мир божий», « мысль», в які вона після закриття журналу «жизнь» слала свої статті. не тільки листи, а й деякі статті до цих видань ще не розшукані. ширшим, безперечно, було й листування із м. ф. комаровим і його дочками, подругами лесі українки, галиною та маргаритою. мабуть, назавжди втрачено значну частину листів до брата михайла і його дружини о. є. судовщикової (письменниці грицька григоренка). мусять бути листи лесі українки до російського письменника г. о. мачтета, до австрійської прогресивної письменниці марії-євгенії делле-граціє, про яку вона мала намір написати статтю.

за останні десятиріччя дослідниками здійснено чимало цінних публікацій листів лесі українки з науковими коментарями, поясненнями, примітками. ці публікації підготовлені на основі автографів, зосереджених у відділі рукописів інституту літератури ім. т. г. шевченка ан урср у фондах лесі українки (ф. 2), і. франка (ф. 3), о. кобилянської (ф. 14), м. павлика (ф. 101). найголовніші із публікацій повоєнних років: