Життя без любові не життя а існування (за твором "маруся")
надо

Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Маруся» та «Конотопська відьма» автори розглядали питання кохання, як одну з найголовніших. Згідно зі змістом цих творів цілком можна прийти до висновку, що без кохання життя ніяк не можна назвати повноцінним, оскільки воно є лише існуванням.

Якщо розглядати лише зміст, дуже схожими є п’єса «Наталка Полтавка» та повість «Маруся». Там дві молоді дівчини були позбавлені можливості бути разом зі своїми улюбленими хлопцями з тієї причини, що матеріальні обставини розлучали їх. На прикладі двох цих дівчат автори прекрасно показують, що їх життя без коханих перетворилося на справжнє пекло – ніщо не могло їх втішити. Ніяк не можна називати це життям, це є справжнісіньким існуванням, якого ні одній людині побажати не можна. І якщо Наталка таки стала щасливою разом зі своїм Петром, то Маруся так і не дочекалася Василя і померла від туги. Хіба це можна називати життям? Дещо складніше описане питання кохання у творах «Конотопська відьма» та «Енеїда». Як мені здалося, в «Конотопській відьмі» герої були більшою мірою зосереджені на другорядних речах, в їх існуванні місця любові було дуже мало. Більш того, в деяких випадках те, що прийнято називати коханням, було замінено для них чарами Явдохи Зубихи. Все це в остаточному підсумку ні до чого доброго не призвело – практично всі герої цього твору залишилися ні з чим. В «Енеїді» питання кохання досліджено мало, але, на мою думку, там по-справжньому ніхто нікого не любив, а значить, і існування героїв цього твору мало небагато спільного зі справжнім і повноцінним життям.

Автори всіх вищезазначених творів добре розуміли життя і віддавали собі звіт в тому, що без любові час людини на Землі – це не життя, а існування. Я можу повністю погодитися з цією тезою. Крім того, необхідно відзначити, що, незважаючи велику кількість питань, порушених у творах, питанню кохання відведено важливе місце, не помітити це неможливо.

ответ:

у чому полягає сенс життя

життя — це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". з одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! є навіть такий філософський вираз: "треба жити, а не існувати! " саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. а "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. ми будемо розглядати сенс людського життя. хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя. людина може працювати все своє життя адвокатом, але захоплюватись живописом і весь час казати собі: "ось мої картини високо оцінять спеціалісти, я поїду за кордон і назавжди покину свою юридичну діяльність! " але так буває дуже рідко. коли мрії не стають реальністю, коли друзі відвертаються від тебе, не підтримують тебе у твоїх спробах кардинально змінити життя, то воно втрачає сенс і навіть може призвести до трагічного кінця.

тому треба думати вже зараз, чи є сенс у нашому житті, чи правильний ми обрали собі шлях? чи цією дорогою треба іти далі?