ИСПРАВИТЬ ОШИБКИ Диктант

Зійшло солнце ожили хмари й червоною річкою поплевли вище далекого лісу вишче весіного яру.
Плюскоче в досвітній темряві доспіла ярина і на високій могилі як побратими застигли два ясеня.
Мерегтить широкий шлях і в голубому прорізі віт гойдаєця ледь помітний серп молодого місяця підпливаючи до мерехтливої вранішної зорі.
Старі саджені у два рядка крислаті липи з'єднуюця мережаними брамами й повівають медом. Пливуть вони як прадавнина натомлені і величні.
Не велика косарська криниця вабить своїм тихим плескотом. Умістились в ній і придорожні дерева і високе коване небо із серпом місяця хмаринами і дрімають у її глибині осипані стріли громовиць. І вода в ній міцна на корені настояна.
У раз усе покращало і ясени з блакитніми тінями і зеленим шумом і стиглі червоні маківки що бренять милодію поля. А над ними гуде дзвін і вище нього летять лелеки а під ногами солнце смикає за поводи тіні.
Густим килимом укривають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно радісно і хвилююче. Ви свої волохаті пилюстки тихий сон. Стрімко зводяться тремтливі дзвіночки. Усе захоплює усе вкриває войовничий невідступний швидкий барвінок. Усе посміхається новому дню.
У нашому стрімкому повсякденому житті можна чимало чого презабути, навіть номер мобільного телефону випустити з пам'яті вчорашню обіцянку та немаємо права забувати про красу навколо як спалахує рожевим цвітом креслата яблуня біля вікна, як поособливому чарівно сходить і заходить солнце.

159

353

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

marissavyd

4,7(2 оценок)

Без п*яти на дванадцяту

150 000+ пользователей

Оформить подписку