Есть ответ 👍

Як Иван Сыла потрапив до столыци?​

209
236
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.

3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.

4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.

5. Однак у Прохазки він не затримався, хоч і зарекомендував себе як робітник добре: крутив корбу, яка підіймала вантажі. Коли йому, звільнивши кількох працівників, запропонували робити це самому (таке було Іванові під силу), він посварився з власником і звільнився.

6. Після заводу Прохазки пішов працювати вантажником на залізничний вокзал, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму від-робляв за півдня.

7. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм


"станционный смотритель"главные герои: самсон вырин-смотритель дуня-его дочьротмистр минскийв произведении  а.с.пушкина "станционный смотритель" рассказывается о  легкомыслии единственной дочери смотрителя-самсона вырина.дуня отцу,развлекая дворян,когда те останавливались у   него и ждали лошадей.но однажды она влюбилась в одного из дворян и уехала с ним.ее отец не мог себе места найти и слег,ведь все,что у него было-это любимая дочь.в поисках дочери он отправляется пешком в петербург,узнав из подорожной,куда направлялся  ротмистр минский.после недолгого разговора минский дал вырину немного денег и  выпроводил его.он ушел в глубоком горе,ведь дуня  была его единственной радостью и утешением,поэтому,когда ее не стало,смотритель умер от горя: из его жизни ушло все самое дорогое,что у него было.дуня потом приходила на кладбище к покойному отцу,но что толку,ведь его все равно не вернуть. в этом рассказе меня поразила такая всепоглощающая любовь к дочери.настолько сильная любовь и привязанность,что погубила отца.но мне не понравился легкомысленный поступок дуни,ведь она бросила своего старого отца который любил ее больше жизни.

Популярно: Литература