8. Як ви вважаєте, чи можна висловом В. Шекспіра: «Весь світ-театр, а люди в ньому —актори» охарактеризувати етап суспільногой політич- ного життя XVII-XVIII ст.? Обгрунтуйте
8. Как вы считаете, можно ли выражению В. Шекспира: «Весь мир-театр, а люди в нем -акторы» охарактеризовать этап суспильногой полити- ной жизни XVII-XVIII вв.? Обгрунтуйте

170

209

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

rollinz14

Литература

4,8(54 оценок)

ответ:я сам не знаю

Объяснение:нема

Katykazazaeva

Литература

4,8(68 оценок)

ответ:Шекспір сказав: «Весь світ – театр, а люди в ньому актори». Та чи кожен захоче своє життя перетворювати в гру, в якій удостоїться головної ролі?

Журнал #UkrainianPeople продовжує 90-денний марафон про великих українців, естафету приймають актор, який грав українських гетьманів, московського царя Б.Годунова та Чингізхана, але насправді не вважав акторську професію такою, що дарує радість («Ви думаєте грати це радість? Це мука!») - Богдан Сильвестрович Ступка та неперевершена Роксолана українського кінематографу - Ольга Сумська.

На них рівняються тисячі, ще більше тих, чиї серця вони підкорили. За свою акторську гру – відзначені багатьма нагородами. Вони переписали історію вітчизняного кінематографу, змінювали ідеали українців, відомі за межами України.

«Театр зображує, так би мовити, життя. Але там не по-справжньому вмирають, гинуть і так далі. Там грають в це все. Грають у життя. Театр - продовження життя. Ти підносишся трохи над реальністю, але це та ж реальність, тільки в художній формі. Театр - не втеча з життя людина знайшла іншу його форму. Все пов'язано, воно ж не буває окремо: життя - це життя, театр - це театр» – саме такої думки був Богдан Сильвестрович. На відміну від багатьох акторів, він не грав у життя на сцені чи знімальному майданчику, а проживав долю героя так, якби той сам не зміг прожити й передати весь спектр власних почуттів. Ось це і можна назвати однією з головних рис акторів від Бога: вжитися в образ і прожити чуже життя для спектаклю чи фільму краще, ніж в реальності прототип героя. За своє життя понад 100 ролей. Людина, яка прожила багато життів, – своє власне та життя кожного героя, в чиї образи перевтілювалася заради театру та кіно. При цьому протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України. 2012 року на сімдесят першому році життя пішов грати спектаклі на Небо, заливши про себе світлу пам’ять та посіявши зерна доброти у душі українців. "Все наше життя - суцільна імпровізація, а значить, все наша життя - це джаз" – джаз Богдана Сильвестровича пам’ятають всі, хто любить театр, кіно та Україну!

Объяснение:

alinakyberskaya

Литература

4,4(46 оценок)

Это рассказ о семилетнем деревенском мальчике мите климове, который любил свою маму и хотел вырасти, чтобы ей пахать землю и выращивать хлеб. он даже есть стал больше, чтобы расти быстрей. лето было засушливым. рожь на колхозном поле от жары. мама говорила мите, что его умершие дедушка и отец заснули, и когда митя увидел поникшие ржаные колоски, он подумал, что они тоже засыпают и скоро умрут. найдя в старом сарае корягу, похожую на мотыгу, митя начал рыхлить землю вокруг колосков, потому что мама объяснила ему, что утренняя роса через взрыхлённую землю напоит корни растений и они оживут. за этим занятием митю увидела сельская учительница и пригласила его на школьную экскурсию в лес, но митя отказался. ему жалко было умирающую от зноя рожь. тогда елена петровна начала ему, несмотря на то, что на фронте потеряла руку. а на следующий день на поле школьников с тяпками, и работа закипела! так своим примером митя вдохновил на доброе дело.