Життя перших поселенців
Поступово на Атлантичному узбережжі утворилося 13 колоній, їх населення складало близько 2,5 млн чоловік.
Територію, на якій були засновані колонії, населяли переважно два великі угрупування індіанських племен: ірокези і алгонкіни, загальна кількість яких сягала 200 тис. чол. Доки колоністів на півночі було обмаль, вони селилися переважно вздовж узбережжя, індіанці ставилися до них дружньо. Саме індіанці навчили прибульців, як розчищати первісні ліси й робити землю придатною для обробки.
Вони ж навчили білих сіяти маїс і тютюн, горох і боби, гарбуз і кабачки, диню та огірки; готувати кленовий цукор, використовувати риб’ячі голови як добрива; полювати на диких тварин, ставити на них капкани й виробляти шкури; робити човни з березової кори; пекти їстівних молюсків. Стежинам індіанців належало стати дорогами колоністів. Одним словом, індіанці навчили європейців, як жити у Новому Світі, а ті відплатили їм, забравши у них землі. Колоністи почали захоплювати ліси, де полювали індіанці, які не мали худоби. Торговці за ром і фабричні товари купували в індіанців цінне хутро. (Острів, на якому тепер розташована центральна частина Нью-Йорка, був «куплений» за набір ножів і намисто, що коштували всього 24 долари)

Запитання
1. Якими були відносини індіанців і переселенців на першому етапі колонізації Америки?
2. Чим можна пояснити зміни у ставленні білих до індіанців?
3. Якими були наслідки такої політики переселенців?

110

328

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

алмаз122

История

4,5(80 оценок)

с 1920-х сотрудничество,потом нейтралитет,далее в рамках заключения пакта молотова-риббентропа отношения перешли на союзнические,но с оговорками(разграничение сфер влияния).

в рамках ускоренной индустриализации страна готовилась к войне усиленно,так как позорная для война с финляндией дала стимул улучшать красную армию.к началу войны с германией не хватило пару лет,чтобы полностью быть готовыми к войне-красная армия была готова к войне лишь наполовину.отношения между советским союзом и нацистской германией после заключения ими 23 августа 1939 г. договора о ненападении в последнее время нередко изображают как некое тесное, "сердечное" сотрудничество двух "родственных тоталитарных режимов", проникнутое общностью интересов и целей и подкреплявшееся взаимными симпатиями их политических лидеров. "дружба, скрепленная кровью", — эти слова из телеграммы и. в. сталина министру иностранных дел германии и. фон риббентропу от 25 декабря 1939 г. преподносятся как предельно точно отражающие характер советско-германских отношений в период с осени 1939 до лета 1940 г.