Есть ответ 👍

Лист до климка (14 ) на укріїнській мові

238
338
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Повість григора тютюнника «климко» переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації україни, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. головний герой твору климко - це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом.  климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. за віком він був нашим однолітком, тому так боляче відчуваєш серцем усі його страждання, вражаєшся його витримці і недитячій мудрості. а ще, здається, неначе приміряєш на себе ту важку подорож климка і вчишся у нього рішучості та милосердю .  це милосердя беззахисних дітей війни стало головною темою повісті. автор розповідає про зустріч на базарі климка та зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. з цього часу у друзів з’явилося благородне бажання їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про наталю михайлівну з олею, стають їх опорою. саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели климко у далеку дорогу,  климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від німеччини, хоч міг розплатитися за це життям. і ми розуміємо, що справжні люди залишаються людьми навіть в екстремальних ситуаціях, виявляючи співчуття й милосердя до інших.  пізніше ми бачимо климка під час перебування у тітки марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе — всиновити. але хлопчик, хоч йому і у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі моїх співвітчизників-українців.  та найважливішим, на мій погляд, є заключний епізод новели — повернення климка з торбиною солі на станцію, радянському полоненому і смерть хлопчика. після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад климко з дорогоцінною сіллю. і тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників. та навіть у цю судну годину климко постає людиною, що дбає не про себе, а про інших.  забувши про небезпеку, він показує радянському полоненому воїну, куди втікати. тут і скосила його черга з німецького автомата: «він уп’явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. а з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль…».  перед очима ще довго стоїть ця цівочка солі, а серце заповняє безмежна туга і любов до хлопчика з безкорисливою, милосердною і відчайдушною душею, що жила для добра. любов до всіх дітей війни, які виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи 

Українська пісня - душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в пісні. переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах. пісенна творчість українського народу збагачена різноманітними формами яскравих епітетів. красою та силою українських народних пісень захоплювались українські письменники, а також багато зарубіжних митців. найбільшого відображення в піснях знайшло духовне життя народу. будь-які важливі життєві події оспівувались піснею. тим самим створюючи відповідний настрій, що передавав сум чи радість події. багата, талановита українська душа надихала на створення різножанрових пісень. натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. в залежності від часу та рівня розвитку, залежали символи, традиції та обряди які оспівувались. своїм походженням пісня походить з сивої давнини, в часи, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. взагалі, за пісенності народу, а особливо українського, можна легко вивчати та аналізувати історію та біографію народу. завдяки пісням ми бачимо, як щиро та глибоко український народ відчував біль та сум за свою країну, і разом з нею оплакував загиблих козаків, які до останнього подиху героїчно захищали рідну землю. з таким же сильним почуттям щастя раділи люди за визволення своїх земель, славили своїх героїв-рятівників. релігійні свята, після прийняття християнства, набули не лише широкої популярності, а й усі пов’язані з цими святами традиції та обряди неймовірно поважились людьми. любов до свят, української пісні душі народу, та відповідних ритуалів передавалась від покоління до покоління. з малечку діточок привчали до пісенності, а також до шанування батька і матері, всіх ближніх, рідної землі тощо. українська народна пісня душа народудорогоцінним надбанням поетичного та музичного генія українців є українська пісня як душа народу, яка стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом. розділяли пісні навіть за порами року. дуже часто літні обрядові пісні такі як купальські, русальні, танцями, ворожіннями та багатьма іншими дійствами. в різноманітних колядках та щедрівках возвеличували господарів хати та всю їхню родину, де всі мешканці змальовувались гарними, щасливими, багатими людьми. сюжетність таких пісень лунала з метою замовляння та всіх благ, добра родині, тому що співались ці пісні завжди від чистого серця. аналізуючи різноманітні родинно-побутові та обрядові пісні, дуже легко спостерігається світоглядна філософія наших предків. ми бачимо як глибоко український народ відчував та шанував всю красу та радість життя. всі пісні криють в собі величезну силу почуттів, переживань, які і були невичерпним джерелом натхнення на створення неповторного мистецтва, яке й досі шанобливо передається від одного покоління до іншого.

Популярно: Українська література