Есть ответ 👍

Іть будьласка написати невеличкий твір на тему: мої роздуми під час читання поеми наймичка. іть мені дуже терміново!

211
302
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Утворчості т. г. шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі - завжди хвилював поета. можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його сестер.             у поемі "наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю ганни - матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.             коли в класі вчителька читала цю поему т. шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля ганни.             слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. як же вміла ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! адже вона ніколи не думала про себе - всю себе віддала синові. ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки.             мені боліло серце, коли ганна відмовилася бути за матір маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно.             коли читали рядки поеми про останнє повернення ганни з києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була ганна, як вона любила не тільки марка, а і його дружину, і його дітей. мені здасться, що якби ганна розповіла маркові раніше, що вона - його матір, то все у них було б добре. я впевнена, що марко зрозумів би свою рідну матір, більше того - він захоплювався би нею, її вчинком.             останні рядки поеми не можна слухати без сліз. усе життя мріючи сказати маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, ганна відкриває таємницю синові:                         " мене! я каралась             весь вік в чужій хаті             прости мене, мій синочку!             я твоя мати".             та й             зомлів марко,             й земля задрижала.             до матері -             а мати вже спала!                         жертовність ганни-матері, її безмежну материнську любов т. шевченко підніс до найвищих надбань людства. поет низько схилявся перед образом матері, яка оберігає своє дитя.             під час читання поеми у мене наверталися на очі сльози - сльози від захоплення образом ганни, її великим люблячим серцем. маркові, я впевнена в цьому, дуже поталанило. бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не зві такої сили материнської любові. я сиділа мовчки й думала, чому ганна - мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини, чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? чого ж бракує цим матерям? і ви знаєте, я знаю чого - їм бракує вміння любити, бракує материнської любові.

за весь навчальний рік, мені сподобався твір олекса стороженка "скарб". "скарб" безумовно оповідання на морально-етничну тему. автор закликає нас, щоб ми поглянули який спосіб вибирає для себе людина.

в оповіданні "скарб" автор зображує головного героя павлуся байдужим, самозакоханим ледарем, що тільки й знатиме: сиди собі, їж та пий.та наголошує: "завидуєте щастю мого павлуся, а ніхто б не схотів бути павлусем".є таке прислівя "щастя знає, кого шукати", ось так і павлуся щастя знайшло.

ця історія дуже цікава, інтригуюча і реальна, я вірю що насвіті бувають такі люди з такими випадками.

 

Популярно: Українська література