Регистрация
AnonimusuminonA
Есть ответ 👍

Цитати до характеристики тосі та юрка є.гуцало ,,сім'я дикої качки'' (окремо)

264
383
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Lizzik657
Lizzik657
4,4(78 оценок)

— ти ж знаєш, — мовив, нарешті, юрко, — що риба боїться, коли багато людей.— так уже й багато туг, — буркнула вона.— це через тебе не ловиться, — таки допік він.проте вона не хотіла погодитися з тією несправедливістю: — то ти такий умі— через тебе усе! — ти, мабуть, черв'яка не тим боком стромляв на гачок, а на мене складаєш.поверталися од річки вдвох, хоч юрко, йдучи з порожніми руками, хотів би повертатися сам, без свідків. повітря посухішало, блакить між стовбурами зблякла. тося назбирала зеленцю й хотіла вгостити юрка, але той відмовився. через кілька ж кроків не втримався — сам нарвав і почав ласувати.— колись ми з батьком піймали були сома, — збрехав юрко, бо батько тоді ходив без нього і зловив тільки великою коропа, а не сома. — півтора пуда заважив.— та ну? ! — здивувалася тося.юркові було приємне її захоплення, а тому він вигадував далі: — а як тельбушили його, то всередині знайшли краснопірку на кілограм. і вона ще була жива! насправді ж ту краснопірку батько зловив іншим разом, і також без юрка. але здогадатись про все це тося не могла, вона тільки вигукнула зачудовано: — ти бач? хлоп'яча уява й далі вела: — якось до нас у місто приїхав пересувний зоопарк. там були леви, жирафи, макаки, вовки, лисиці, а також крокодили. одного разу маленький крокодил десь то я його в озері на вудку через день зловив! але спостерігали, що вона не поспішає захоплюватись, а тільки недовірливо так дивиться, взявся глузувати з неї: — це я набрехав, щоб побачити, чи ти — тс-с-с, — зашепотіла раптом тося, не слухаючи його й приклавши палець до вуст. — — що ти з ними робитимеш? — запитала тося.— це ж дикі! — випусти, — сказала тося, — бо вони повмирають без води.— і що ти тямиш? — напустився на неї юрко. — я їх доглядатиму й приручу.— вони бояться нас. коли ми підемо, то вони й наїдяться, й нап'ються.— пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні— ану йди сюди! — закричав юрко. проте вона не йшла.— ти де каченята поділа? — тась-тась-тась, — кликала, з надією озираючи зарості лепехи й рогози.— поклич її, — сказала мати юркові,— а-а, — махнув той рукою й одвернувся, скривившись.— поклич, попрощаєшся.

ЛамповыйКун1
ЛамповыйКун1
4,6(93 оценок)
Сусідка моя — чарівниця —годувала надвечір родзинкамиу клітці золоту жар-птицюз очима-намистинками.  і як воно трапилось — хто його зна —та тільки дверцят не замкнула вона.рвонулась на волю чудесна жар-птиця,і враз освітиласьказково столиця.летіла все вище, так гарно, так вільно,як в найзолотішім, найкращім мультфільмі і дітямяснішали лиця: «як хороше житипід сонцем жар-птиці! »і тільки ота трьохсотлітня ґава,яка себе називала павою(старезна, без ока, та ще й кульгава),знайшла жар-птицю непристойно яскравою.  і вся вороняча оравазчинила люту стрекотняву: «вона яскра-яскра-яскррава! таку чужу нескромну птицютримать годитьсятільки в клітці! »  вже третій день — нема жар-птиці.і людям посмутніли лиця.о, не сумуйте. її нема,бо — розумієте? — зима.жар-птиця ж — птаха екзотична,південна, до снігів незвична.ну, от і простудилась трішки.лежить вона терпляче в ліжку,п’є молоко, клює родзинки,чита «барвінок» і «мурзилку».пішли на лад у неї справи.і скоро знов злетить вонана злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!

Популярно: Українська література