Регистрация
вадим1234509876
Есть ответ 👍

Будь ласка і визначте імпресіоністичну поетику новели intermezzo? *)

153
191
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Angela11001
Angela11001
4,6(2 оценок)
Устатті розглядається хрестоматійний твір м. коцюбинського “intermezzo” з позицій становлення імпресіоністичного письма в українській літературі початку хх століття. показано, що поетика новели, яка репрезентує синтез первин лірики, епосу та драми, виявляє ознаки схожості з японською безсюжетною прозою, за приклад якої в роботі правлять дзуйхіцу сей-сьонаґон. у зв'язку з утвердженням у сучасному українському літературознавстві думки про імпресіонізм як стильову домінанту прози михайла коцюбинського зростає інтерес до пізнання секретів творчої лабораторії митця, одним із яких є багата сенсуальна образність. ритміка його мови, колір, рух, світло, дотикові та рухові враження - все це “ті засоби, які його творам нестаріючих рум'янців життя ”. жоден дослідник творчості м. коцюбинського не оминув увагою новелу “intermezzo” - твір, де виражальну роль відіграють сенсорні образи, що зміну внутрішніх почуттєвих станів автора; де “чарують незвичайною гармонією барв, світла, звуків, пахощів мальовничі, експресивні пейзажі відлунює кукукання зозулі гудіння бджіл нагадує співучу арфу. і на цьому тлі виділяється пісня жайворонка”. в усій світовій літературі важко знайти письменника, який би так захоплено опоетизував красу сонячного, одягненого в зелень степу, як це михайло коцюбинський”, - стверджує м. костенко. мета статті - виявити концептуальні риси літературного й живописного імпресіонізму, відбитого у новелі “intermezzo” м. коцюбинського, зокрема у зіставленні з японською безсюжетною прозою. виклад основного матеріалу. імпресіоністичне бачення світу крізь призму звукової образності створюється завдяки оживленню природи, однак у кожного з письменників персоніфікація відбувається по-різному. так, оповідач “intermezzo” вслухається в кування зозулі, переходить на її мову, з чого починається поріднення митця з природою. з плином оповіді цей процес сягає рівня, на якому оповідач “індивідуалізує. стеблину, квітку, намагається побачити форму її руху, погладити, щоб відчути фактуру матеріалу, послухати шелест, почути запах ”, - залучає всі п'ять чуттів для пізнання природних явищ. висновки. стильова манера імпресіонізму, явлена в “intermezzo”, фіксує скороминуще враження зовнішнім знаком-словесним образом і водночас концентрує в ньому значний символіко-метафоричний потенціал. тому так часто ключовими є чуттєві (звукові, зорові, дотикові тощо) образи, посилені дієсловами руху, а іноді й елементами звуконаслідування. з огляду на це, важливим композиційним концептом імпресіоністичної оповіді в дослідженому творі є особлива поетичність викладу з застосуванням прийому одухотворення. це дає змогу зробити висновок про те, що імпресіонізм як художня парадигма пізнання дійсності органічно притаманний українській літературі. звернення до наукового визначення імпресіонізму та його стильових домінант, специфіки його літературного і живописного, українського та зарубіжного вимірів дозволило по-новому поглянути на, здавалося б, добре вивчений твір української малої прози - “intermezzo” м. коцюбинського, і це становить плідний ґрунт для порівняння не лише зі знаковими, ай з менш дослідженими явищами української літератури кінця хіх - початку хх століть. образно-звукові теми, які то доповнюють, то заперечують одна одну, всі разом поєднуються у прекрасну повнозвучну символічну картину, яка відбиває широкий спектр духовного життя людини й багатогранність буття взагалі.
kristinaFro
kristinaFro
4,8(65 оценок)
історія україни налічує багато трагічних сторінок, але одним з найбільших нещасть українського народу було знищення гетьманщини і поневолення вільних селян. частіше усього кріпосниками ставали підпанки, яким російське самодержство роздавало родючі землі малоросії, та польські пани – давні вороги українців. саме так і у селі піски, про життя якого розповідається у романі панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? », з’являється пан польський – вояка, який терся біля вельмож, дослужився до генерала і отримав це село «за вірну службу».тільки-но прибувши у село, яке подарувала йому імператриця катерина, генерал одразу відчув опір вільних селян і зрозумів, що вони ніколи не вставлять свою шию у ярмо добровільно. пан польський одразу зрозумів, що для того, щоб «воли» самі виконували волю господаря і слухняно простягали свої шиї під ярмо, їх треба добре призвичаїти. тому вже на другий день у село прийшли «москалі», які гвинтівок швиденько непокірним «роти заціпили».за короткий час кріпосники настільки міцно запрягли у ярмо «волів», що могли щодня насолоджуватися і тішитися своїм життям. селяни перебували на панщині по п’ять днів на тиждень, а до того ще й зносили на панський двір «курей, гусей і яйця». тому було чого бенкетувати панам, було чого у п’яному угарі ладити своїх «мазеп». а генеральша і зовсім не спілкувалася зі своїми кріпаками, які були її єдиними годувальниками, і всі розпорядження передавала через прикажчиків. мозок цієї жорстокої жінки працював лише для того, щоб вигадувати страшні, принизливі покарання своїм дворовим. відігрівалося спустошене серце генеральші тільки біля дітей і онуків.замість до того, щоб поважати селян-годувальників, усю свою любов генеральша віддала котам. а от тим, хто стелив котам постіль, вичісував їх, доводилося дуже гірко. саме з наказу генеральші люто закатували дівчину уляну, та й мокрині прилюдно довелося з мертвим кошеням на шиї увесь день мазати панські кухні тільки через те, що вона ненароком придушила це кошеня.зовсім зубожіло село, коли у ньому осів пан польський. при ньому кріпаки були вимушені працювати увесь тиждень на панщині, а обробляти власні клаптики землі у них майже не залишалося часу. але, на відміну від генеральші, він любив спілкуватися з кріпаками, бо ще підлітком скуб за чуба своїх ровесників-односельців, ще юнаком цінував красу молодих кріпачок. та як би там не було, але пани-кріпосники були не добрими хазяївами, а залишалися хижими експлуататорами чужої праці. вони не про свої села, про свою землю і про людей, які на працювали на цій землі. з кожним роком родюча земля все більше виснажувалася, з кожним роком падали врожаї, село морально розкладалося і убожіло. злодійство, пияцтво були звичайними явищами серед кріпаків. як той чад, неволя дурманила голови працьовитим, добрим та щирим людям.

Популярно: Українська література