Есть ответ 👍

Потрiбен мiф грецький коротенький_)

231
488
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Міф про аргонавтів  міф про аргонавтів постав у догомерівську добу; його згадували в своїх творах античні поети, зокрема аполлоній родоський у поемі «аргонавтика», проте найраніший опис пригод славетних мореплавців читаємо в одній з од піндара. історія аргонавтів така: прагнучи повернути собі батьківський царський трон від дядька пелія, який обіцяв віддати владу, коли небіж золоте руно, ясон на кораблі «арго» в товаристві 50 найславетніших героїв стародавньої греції вирушив до берегів колхіди. разом з ним були: орфей, геракл, амфіарай, бореади, кастор і полідевк, мелеагр, тідей, тесей, главк, лаерт і ін.ясон присвятив свій корабель посейдонові. по дорозі аргонавти відвідали кентавра хірона, потім через самотракію прибули на лемнос, де їх гостинно прийняли жінки, які за рік до того повбивали на острові всіх чоловіків. лише завдяки наполяганням геракла аргонавти рушили далі. після різних пригод вони прибули до колхіди. місцевий владар еет пообіцяв віддати руно ясонові, якщо той запряже до плуга чотирьох міднокопитих биків — подарунок гефеста, — виоре ним поле, присвячене аресові, і засіє зубами дракона. з цих зубів виростали воїни, готові кинутися на ясона. за порадою дочки еета медеї, що закохалася в ясона, він кинув важкий камінь між воїнів, які почали битися один з одним і таким чином знищили себе. еет і після цього не схотів віддати золотого руна. ясон і медея вбили (варіант: приспали) дракона, який охороняв скарб, і, захопивши руно, відпливли до греції. еет послав погоню. щасливо уникнувши небезпек, аргонавти повернулись із золотим руном до еллади. 

«Ніч перед боєм» — це розповідь про дідів, із якими зустрічався сам О. Довженко. Уперше твір було надруковано як нарис, як документ. Жанрове визначення «оповідання» зявилося в пізніших передруках.

Сам же О. Довженко був переконаний, що в центрі твору має бути образ сучасника, достойний слави предків. «В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі. Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!» І в оповіданні «Ніч перед боєм» письменник створив героїчні образи так, як це робив український народ у своїх думах та піснях.

Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. Письменник описує такий стан душі, коли в останні хвилини життя людина почувається могутньою. Такий капітан Колодуб, що «з любого пекла виходив переможцем». Цим він нагадує героїв фантастичних казок, для яких не існувало жодних перешкод, усі труднощі вони долали легко. Змальовуючи образ Колодуба, О. Довженко використовує прийом контрасту. Портретна деталь («на вид ви такий,

пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові») є протиставленням до непереможної сили людського духу. Образи дідів — «добрих річних духів» — є уособленням краси і величі українського народу. Письменник не зосереджується на розкритті їхніх характерів, бо його завдання — за до цих персонажів загострити в читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі.

Популярно: Українська література