Нужна написать сочинения на тему "проблема народу та вождя в поемi мойсей"

145

172

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

SofiaFedirko

Українська література

4,5(36 оценок)

Проблема вождя и народа в поэме ивана франко "моисей"лебединой песней великого ивана франко, проникнутой высокой патетикой чувств, полной сложных и глубоких размышлений поэта о судьбе своего народа, о роли пророка и вождя, о своей жизни и слово, посеянное в душах людей, стала поэма «моисей». народ мой, расстроен, разбит,как паралитик то на роздорожжу,человеческим презрением, будто струпом покрытый. это о нас, о нашем народе и украине предвещает большой пророк. он ставит перед нами болезненные правдивые вопрос: неужели тебе бы не суждено дело,что бы выявило сил твоих необъятность? такими же горькими и истинными были слова моисея, когда он обращается к еврейскому народу, что разуверился в своих силах. этот великий пророк угрожает и плачет, ненавидит и безмерно любит тех, кто выгоняет его вон. извечная трагедия неприятие и непонимание народом своего вождя. и сердце его рвется от карающего грома проклятий, жуткого сожалению, от огромного неизреченной любви к израилю. в израиль! если бы ты знал,чего в сердце том полно! если бы знал, как люблю я тебя! как люблю неописуемо! ты мой род, ты ребенок мой,ты вся честь моя и слава злой дух пустыни испытывает силы моисея, обвиняя его в том, что вывел народ из рабства, чтобы самому не быть рабом, а затем стать фараоном душ человеческих. но совесть пророка чистая, потому что он действительно слуга народный, «душа души его». но когда моисей на мгновение теряет веру в правильность своих поступков, наступает его смерть как вождя и божья кара: нога моисея так и не ступит не землей палестины, он только увидит издалека.но смерть его пробудит те большие силы, дремавшие в душе народа. потеряв пророка, люди испытывают страшное духовное сиротство. обещанный народу край - не «сокровища земли», а «сокровища духа», которые с «нелюдей ленивых» создадут «людей-героев». и теперь из массы народной, порожденный ее духом, появляется новый вождь иегошуа, который и поведет народ по этому пути.так творил франко мощный образ пророка. народ предстает в поэме, как масса, как образ с единственным лицом (за исключением авирона и дафана). смерть вождя становится по¬чатком движения вперед. и пусть светлым пророчеством великого каменяра заворачиваются наши размышления над поэмой «моисей»

Ivankozyr69gmail

Українська література

4,5(12 оценок)

Цей твір є дуже актуальним у наші часи!
Поема «Кавказ», присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. «Кавказ» — ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності.
Поему «Кавказ» Тарас Шевченко побудував на широкій загальнолюдській основі. Твір характеризується повним неприйняттям і цілковитим запереченням самодержавно-кріпосницького суспільства, усіх його антинародних засад. Характерно, що не народи Кавказу звинувачує поет у смерті свого друга, а російське самодержавство:
Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми й онуками, втопить
В сльозах удових. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі?
А матерніх гарячих сльозі
А батькових, старих, кривавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море!
Цими словами Шевченко затаврував усі загарбницькі війни, адже в поемі немає поетичних описів Кавказу, крім початкових рядків поеми: «За горами гори хмарою повиті». В уяві поета Кавказькі гори «засіяні горем, кровію политі». Ці рядки перегукуються з епіграфом до поеми, взятим з Біблії (Книга пророка Ієремії): «Кто даст главе моей воду, и очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощо опобиенных…»
Проте Т. Шевченко стверджує, що волелюбний народ не можна знищити. Нескорену силу народу автор втілив у безсмертному образі Прометея. Цей образ символічний. Він уособлює безсмертя народу, серце якого «знову оживає і сміється знову». Російський царат, виведений в образі ката-орла, не може знищити волелюбних прагнень народу.
Пророче звучать слова великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!» Адже у всіх поневолених народів царської Росії доля схожа, вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою:
«Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!»