Напишіть твір-мініатюру на тему: про що я хотів би попросити тараса шевченка?

      скласти твір-мініатюру на тему "про що я б хотів попросити шевченка" можна так:       тарас шевченко – геній українського письменництва, вірний син свого народу. цей майстер слова вражає мене своєю мудрістю та силою духу. якби мені випав шанс поспілкуватися з великим кобзарем, то я б обов’язково попросив його писати більше творів. адже його поезії – це справжні перлинки, у яких відбивається світовідчуття автора. ще, я б хотів порадити письменникові залишатися таким, як він є: сильним, великодушним та мужнім. а ще попросив би його не перейматися за долю україни. адже вона в надійних руках. ми,   молоде покоління, обов’язково продовжуватимемо боротьбу за незалежність, хоробро боронитимемо рідний край. шевченко – символ патріотизму. його вірші завжди пробуджуватимуть у серцях кожного свідомого українця любов до неньки-батьківщини. школярі вивчають твори шевченка, тому можуть з гордістю сповістити, що вони - духовно освічені люди, які несуть в серцях вірність рідній державі. 

Якщо б сталося диво і я міг би попросити тараса григоровича шевченка про щось, я б попросив його написати ще поезій, але на суто сучасні теми.  звісно, вірші шевченка і так не втрачають актуальності, хоча були написані більше сторіччя тому. у шевченка богато поезій, що будять у людях совість, роблять їх людянішими. до того ж, любов до рідної землі, кохання, дружба - теми вічні. але реалії того суспільства, у якому жив кобзар, значно змінилися за ці роки. з'явилося багато речей і явищ, про які кобзар не міг і мріяти. люди, на жаль, кращими не стали. тепер ми живемо у світі, де люди можуть спілкуватися один з одним, навіть якщо живуть у різних краї але на мій погляд люди зараз стали самотнішими, ніж півтора сторіччя тому. кожен має доступ до величезного об'єму інформації - але все більше людей не хочуть нічого знати і залишаються невігласами. і таких парадоксів чимало. я впевнений, що великий кобзар зміг би знайти вірні слова, щоб написати на ці та подібні теми. 

  курсові роботи  дипломні роботи  підручники  твори  тлумачний словник  економічний словник  зно 2015  робота для студентів  курси іноземних мов  генератор списку використаної літератури  рейтинг користувачів  додати роботу  вхід  основні тенденції: сучасні, культурні ситуації україни / сторінка 3назва:   основні тенденції: сучасні, культурні ситуації українитип:   рефератмова:   українськарозмiр:   24,80 kbзавантажень:   440оцінка:   12345    поточна оцінка 5.0  надіслати посилання другу    додати роботу в блокнот  поскаржитися на роботу    версія для друку  скачати цю роботу безкоштовнопролистати роботу:   1    2    3    4    5    6    7  соціологія культури – це не просто галузь соціології. в широкому розумінні вона охоплює всю проблематику суспільного життя, його під своїм специфічним кутом зору. культурний зміст можна виділити в будь-якій цілеспрямованій соціальній діяльності і побуті. політиці, бізнесі, менеджменті, освіті, охорони здоров’я і т.д. у вузькому розумінні соціологія культури локалізує свій інтерес на духовній сфері.емпіричний аналіз культурних цінностей може бути здійснений за такими аспектами: за суб’єктом-носієм культури виділяються суспільство в цілому, нація, соціальні групи, окрема особистість; за функціональною роллю культуру можна поділити на загальну, яка необхідна кожній людині, і спеціальну, яка необхідна людям тієї чи іншої професії; за походженням виділяють народну культуру (наприклад, фольклор) і професійну, яка створюється професіоналами і має авторство; за культури виділяють матеріальну (наприклад, культуру побуту, культуру виробництва матеріальних благ і т.д.) і духовну культуру (наука, освіта, мистецтво, політика, право, релігія і т.крім розглянутих вище категорій “культура”, “функції культури”, “матеріальна культура”, “духовна культура”, “народна культура”, “професійна культура” та ін. в систему основних понять, якими оперує соціологія культури, входять культурні універсалії, культурний етноцентризм, культурний релятивізм, культурні дослідження, культурний капітал, закономірності розвитку культури, масова культура або популярна культура, індустрія культури, субкультура, контркультура.під культурними універсаліями, за дж.мер доком, розуміються загальні риси, які притаманні всім культурам. до них відносяться мода, спорт, спільна праця, танці, освіта, звичаї, мова, релігійні обряди – понад 60 елементів.культурний етноцентризм означає прагнення оцінювати інші культури з позиції своєї власної культури. етноцентризм зв’язаний з ксенофобією – страхом і неприязню до чужих поглядів і звичаїв.культурним релятивізмом називається точка зору, згідно якої культуру можна зрозуміти лише на основі аналізу її власних цінностей, в її власному контексті (у.самнер) і як єдине ціле (р.бенедикт). культурний релятивізм сприяє розумінню тонких відмінностей між близькими культурами. наприклад, у німеччині двері в установах завжди щільно зачинені, щоб роз’єднати людей. німці вважають, що інакше службовці відволікаються від роботи. навпаки, в сша двері кабінетів зазвичай відчинені. американці, які працювали в німеччині, часто жалілися, що закриті двері викликали у них відчуття неприязні і почуття відчуження. закриті двері мають для них зовсім інший сенс, ніж для німців.культурні дослідження – це галузь досліджень на перетині соціальних і гуманітарних наук (культурології, філософії культури, історії, мистецтвознавства, етнографії, антропології та і їй не притаманна яка-небудь єдність, є еклектичною як на рівні теорії, так і відносно свого предмета. інтерес культурних досліджень спрямований на різні сфери від економіки індустрій культури до літературно-критичного аналізу телевізійних програм.культурний капітал – це міра засвоєння індиві пануючої культури в суспільстві в процесі освіти і самоосвіти.індустрії культури – термін, який недостатньо визначений за своїм обсягом і який зазвичай використовується для описування організацій, які беруть участь у виробництві популярної культури, тобто телебачення, радіо, книг, журналів і газет, популярної музики тощо.масова культура (або популярна культура) – це культура, сутність якої полягає в тому, що вона створюється з метою споживання, для розваг. вона є масовою за обсягом, тобто за охопленням аудиторії, і за часом, тобто виробляється постійно, кожного дня. ідея масової культури виникає ще в 20-х рр. хх ст. в межах концепції масового суспільства. критики масової культури, наприклад, представники франкфуртської школи, визначають її як тривіальну: комерціоналізовану і пасивну.