Каковы результаты монгольского нашествия на русь? расскажите о борьбе со шведскими и феодалами. чем она завершилась? расскажите о борьбе руси с печенегами и половцами? как происходило завоевание руси монголами?

269

499

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

РЧВ21

История

4,6(97 оценок)

Каковы результаты монгольского нашествия на русь? результаты монгольского нашествия на русь были положительными для монголов и совсем негативными для руси, поскольку после нашествия русь оказалась в политической, и культурной зависимости от золотой орды. расскажите о борьбе со шведскими и феодалами. чем она завершилась? борьба шла между тевтонским орденом (и его частью орденом меченосцев) и дружинами пскова и новгорода. в рамках двух битв в 1240 году и в 1242 году тевтонский орден был полностью уничтожен, а александр невский был прославлен. расскажите о борьбе руси с печенегами и половцами? печенеги и половцы – тюркские племена, которые часто совершали набеги с целью грабежа. пограничные зоны постоянно укрепляли стенами и крепостями (при владимире первом), это не всегда и окончательный отпор печенеги получили при ярославе мудром, а половцы – при владимире мономахе. важно отметить, что не уничтожали, а защищались и возвращали племена на их территорию. как происходило завоевание руси монголами? завоевание руси монголами происходило в рамках западного похода батыя в 1237 году. через два года войска батыя снова вернулись на русь за тотальным подчинением.

famina1998

История

4,4(74 оценок)

ответ:

у х-хі ст. спостерігається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. у цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.

водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. у містах також осідали купці та селяни-втікачі.

нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. спочатку вони з'явилися в італії (венеція, генуя, неаполь, флоренція) та франції (арль, марсель, тулуза). далі почали виникати міста па території ії (кембридж, оксфорд), німеччини (вальдорф, мюльгаузеи, ттобінген), нідерландів (аррас, брюгге, гент). а найпізніше, хіі-хііі ст., постали міста в скандинавських країнах, ірландії, угорщині, на території дунайських князівств.

найбільше міст було в італії та фландрії. чимало міст розросталося вздовж берегів рейну і дунаю.

отже, наприкінці xv ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.

вивчаємо джерела

объяснение: