Регистрация
SanyaLe9
Есть ответ 👍

Діалог на тему "моя рідна україна" будьласка чим по скорше

193
301
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

tanechkakitty
tanechkakitty
4,8(75 оценок)
Сьогодні я попрошу бути вас чемними і уважними на уроці, як ніколи. - сказала вчителька, дивлячись кожній дитині в очі. - ми будемо говорити про україну. про наш рідний край. враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. написавши на дошці такі знайомі до болю слова "моя рідна україна", вона підійшла до дітей.  - у кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. адже ви наше майбутнє. голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. і тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно.    - минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " україна плекає про вас". нам там дуже , тому я вважаю, що україна найкраща. - а ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. адже україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя. - а я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. тому я впевнена, що україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на .  з очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. а в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". а маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості. 
poddubtsev
poddubtsev
4,4(20 оценок)
Одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша. ми вийшли на простору галявину. там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. довкола галявини стояли притихлі берізки. в похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури. і раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими. і всю цю красу вкриє пухким білим снігом.

Популярно: Українська мова