Овы, которых ожидает отечество от недр своих и видеть таковых желает, каких зовет от стран чужих, о, ваши дни благословенны! дерзайте ныне ободренны раченьем вашим показать, что может собственных платонов и быстрых разумом невтонов российская земля рождать. науки юношей питают, отраду старым , в счастливой жизни украшают, в несчастной случай берегут; в трудностях утеха и в дальних странствах не помеха. науки пользуют везде, среди народов и в пустыне, в градском шуму и наедине, в покое сладки и в труде -.на сколько частей можно разделить оду на день восшествия на всероссийский престол ее величества государыни императрицы елизаветы петровны 1747г.

155

336

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

В1и2к3т4о5р6и7я11

Литература

4,4(2 оценок)

«оду на день восшествия на » ломоносова можно разделить на три части. в первой рассказывается о предмете восхваления, выражена главная мысль произведения. вторая часть является основной. воспевается прекрасная елизавета, автор выступает патриотом своей родины, славит ее и ее правителей. вскоре автор отступает от основной темы, раскрывает значение науки, культуры и просвещения в развитии государства. в финальной строфе автор вновь возвращается предмету воспевания – императрице.

yadron54

Литература

4,7(25 оценок)

У лютому 1831 р. поміщик Шевченка П. Енгельгардт приїхав до Петербурга. Газета «Санкт-Петербургские ведомости» в додатку до № 36 від 12 лютого 1831 р., в хроніці «Приехавшие в столичный город С.-Петербург 9 февраля», повідомляла, що із Вільно прибув «генерала от инфантерии Римского-Корсакова адъютант гвардии Уланского полка ротмистр Энгельгардт». Разом з П. Енгельгардтом або слідом за ним з обозом дворової челяді прибув до Петербурга і його козачок, уже сімнадцятирічний юнак, Тарас Шевченко.

Облишивши у зв’язку з переміщенням О. Римського-Корсакова в Петербург свою службу в нього, П. Енгельгардт вирішив осісти в столиці. Він найняв помешкання в будинку Щербакова на вулиці Моховій, що була на той час аристократичною частиною міста, поблизу Літнього саду (теперішня адреса — Мохова, 26). Звідси почалося поступове ознайомлення Шевченка з столицею — «Північною Пальмірою», як називатиме він згодом Петербург у російських повістях. На той час центральні частини Петербурга набули завершеного архітектурного вигляду. Перед юним Шевченком поставали неповторні своєю красою архітектурні ансамблі, площі, вулиці, набережні. Водночас виявлялися соціальні контрасти міста: за розкішними декораціями, створеними талантом К.-Б. Растреллі, Дж. Кваренги. К. Россі, — картини народних злигоднів, убозства, безпросвітності.

Перебування в Петербурзі відкривало перед Шевченком нові можливості для розумового, духовного розвитку. В його становищі назрівали неминучі зміни. З підліткового «козачкового» віку він уже виріс, не лишивши панові жодних надій на те, що з нього може вийти спритний, слухняний лакей. Невгамовною пристрастю юнака лишалося прагнення малювати, стати художником. Він невідступно прохає П. Енгельгардта дати йому можливість вчитися малярству. Зрештою 1832 р. П. Енгельгардт віддав його на навчання до одного з майстрів петербурзького малярського цеху В. Ширяева.

Час укладення