Причиной дифференциации клеток и образования тканей в процессе эмбрионального развития 1)саморегуляция процессов жизнедеятельности в клетке 2)неодинаковая активность генов в разных клетках 3)разный уровень обмена в-в на стадиях эмбриогенеза 4)возникновение различных мутантных генов и желательно кратенько объяснить почему)

286

415

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

2ihnik21231

Биология

4,8(58 оценок)

1)в любой клетке регулируются сотни отдельных биологических реакций и процессов. клетки используют для этого активность собственных соединений, при участии которых перестраиваются процессы обмена веществ. это обеспечивает постоянство внутренних параметров и устойчивость функционирования клетки. в каждом органе, а это уже сотни тысяч клеток, ихактивность подчинена общим органа. поэтому функционируют клетки согласованно, но в различных режимах (одновременно или поочерёдно). такие режимы активности позволяют в широком диапазоне менять производительность органа, снижая или увеличивая её в интересах достижения необходимого эффекта.функции отдельного органа тесно связаны с деятельностью системы, в которую он входит. в свою очередь различные системы органов взаимодействуют между собой. в итоге организм — это не просто совокупность систем органов, а единое целое, в котором все процессы скоординированы, что обеспечивает оптимальные условия для жизнедеятельности его клеток. под влиянием факторов внешней среды в организме постоянно меняются отдельные показатели функций. например, после 10-15 приседаний возрастает частота сокращений сердца. разберёмся, чем это вызвано. сердечный ритм зависит от содержания в крови кислорода, который необходим для нормальной работы клеток. наиболее чувствительны к недостатку кислорода нервные клетки головного мозга и мышечные клетки сердца. если концентрация кислорода в крови снижается, специальные чувствительные клетки в стенках кровеносных сосудов посылают в мозг нервные импульсы. из мозга по нервам к сердцу и органам дыхания направляется команда усилить работу. сердце начинает учащённо сокращаться и перекачивать большее количество крови. в результате усиления дыхания улучшается насыщение крови кислородом и нормализуется внутренняя среда организма.

умный321

Биология

4,4(20 оценок)

Репродуктивна поведінка - це система психічних станів, дій і відносин, пов'язаних з народженням або відмовою від народження дітей будь-якій черговості, у шлюбі або поза шлюбом. Репродуктивне поведінка є соціально-психологічною основою народжуваності. До такої поведінки може бути умовно віднесено і рішення подружжя про усиновлення дитини. Репродуктивне поведінка формується під впливом політичних, економічних, етнокультурних та етичних чинників і проявляється як реакція людей на зовнішні і внутрішні стимули до продовження роду і плануванню майбутнього родини. Зовнішніми стимулами розглянутого поведінки є усвідомлення цінності дітей для батьків, сім'ї і суспільства, а також сімейні традиції і громадську думку. Репродуктивне поведінку в концентрованому вигляді включає в себе цикл дій, починаючи з моменту прийняття рішення про зачаття дитини до її народження. Вивчення репродуктивної поведінки дозволяє визначити вплив психіки людей, умов їх життя на процеси народжуваності, а також проведеної сімейної політики і пояснити історичні зміни репродуктивної поведінки.

В історії людського суспільства виділяють чотири історичних типу репродуктивного поведінки. Перший тип був притаманний доісторичного етапу розвитку людства. Репродуктивна поведінка на цьому етапі формувалося в основному стихійно, під впливом біологічних законів розмноження. Потреба в необмеженій народженні дітей визначалася необхідністю виживання людей як біологічного виду в умовах повальної смертності в результаті голоду, хвороб, воєн.

Другий історичний тип репродуктивної поведінки був характерний для феодально-аграрного виробництва. На цьому етапі репродуктивна поведінка регулювалося нормами, які встановлювалися громадською думкою, традиціями, церквою і державою. У країнах, де переважало сільське населення, основними нормами репродуктивної поведінки ставали річні цикли сільськогосподарських робіт і дотримання посту. При цьому контроль над індивідуальним репродуктивним поведінкою у шлюбі був гранично жорстким. Головними детермінантами норм числа дітей в родині були, з одного боку, висока смертність, а з іншого - обмеженість території. Максимізації числа можливих народжень сприяли норми ранньої та повсюдної шлюбності. При цьому в умовах вкрай низької продуктивності праці діти виступали для сім'ї в якості джерела робочої сили. Діти для батьків мали значення як помічники в господарських справах і у вихованні молодших братів і сестер. В умовах частих війн особливо потрібні були хлопчики як майбутні захисники і воїни. Велике число дітей сприяло добробуту сім'ї та зростанню авторитету батьків серед членів суспільства. Все це обумовлювало мотивацію потреби в збільшенні народжуваності, підтримки її на високому рівні.