1. розкрийте зміст рядків м. вороного моя девiза — йти за вiком i бути цiлим чоловiком!

259

403

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

любимчик27

Українська література

4,7(22 оценок)

Увiршi-присвятi «iвановi франковi» м. вороний, звертаючись до побратима по перу івана франка, викладає свої погляди на життя, на місце й завдання в ньому, на поезію. вороний намагається розiбратись, чи має поезiя бути зброєю в руках митця, чимистецтво має вiдтворювати тiльки прекрасне. у житті є «велетні-гнобителі» і «генії-визволителі». він воліє йти за генієм до бою. поет бореться своїм щирим словом, не чекаючи слави, нагород, наражаючись на небезпеку, і йому прикро, що поряд стають, теж немовби до бою, «а справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї і паперовими мечами вимахують над головами». проте не можна увесь час боротися, від цього серце озлоблюється, черствіє. тому звернення до вільної поезії — це «не дурниці», це душі відрада, «найкращий скарб душі». вiн доходить висновку, що митець не маєправа не реагувати на суспiльне життя, не боротись за щасливе майбутнє, але водночас душа прагне пiзнання «надземного», охоплення неосяжного, тому й цю потребу митець має задовольнити: моя девiза йти за віком i бути цiлим чоловiком!

Мозговина12

Українська література

4,5(55 оценок)

Я ети учил 1 еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак, удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак. но греки, як спаливши трою, зробили з неї скирту гною, він, взявши торбу, тягу дав; забравши деяких троянців, осмалених, як гиря, ланців, п'ятами з трої накивав. 2 він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав. но зла юнона, суча дочка, розкудкудакалась, як квочка, - енея не любила - страх; давно уже вона хотіла, його щоб душка полетіла к чортам і щоб і дух не пах. 3 еней був тяжко не по серцю юноні - все її гнівив; здававсь гірчійший їй від перцю, ні в чім юнони не просив; но гірш за те їй не любився, що, бачиш, в трої народився і мамою венеру звав; і що його покійний дядько, парис, пріамове дитятко, путивочку венері дав.