Ответы на вопрос:
Інша любов переповнювала серце самійленка — любов до поезії. він безмежно вірив у те, що істинна поезія — із категорій вічних і існуватиме на землі доти, поки існуватиме людство. не вмре поезія, не згине творчість духа, поки жива земля, поки на ній живуть, поки природи глас людина серцем слуха, — клопоти крамарські її ще не заб'ють. на думку поета, саме поезія не дає приспати в людині розум, фантазію, мрію. і житиме поезія, допоки люди мріятимуть і прагнутимуть високо злетіти до зір чи зазирнути у незвідані краї. і навіть коли людство зчерствіє, перестане мріяти і дбатиме лише про їжу, "про дух забувши свій", саме поезія розбудить людей від ситого сну. бо така вона, суть людини: завжди хочеться чогось вищого, що й розбудить "рої забутих мрій". до проблеми місця поезії в суспільстві і долі поета, як виразника найвищих і найблагородніших прагнень людини, зверталися і звертаються поети усіх часів. кожен розкриває цю тему по-своєму. оригінальність вирішення цієї проблеми для самійленка міститься у трьох простих і водночас геніальних словах — "не вмре поезія". і поки на землі є ще одна сльозина, поезія її нащадкам передасть; і поки на землі ще втіха є невинна, поезія в її ще радощів додасть. сказано просто і зрозуміло. мене ці слова переконали. для себе вирішую, що до поезії треба ставитися більш уважно і шанобливо. а головне — треба вміти її почути. почути від першого і до останнього рядка. адже провідна думка в. самійленка міститься в останній строфі вірша. можливо, звучить трохи пафосно, але красиво і переконливо: а якщо людськості зла доля присудила діждатися колись життя свого кінця, то буде на землі останняя могила — останнього співця.
люди, насправді, дуже часто сміються. причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають. і вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. головне, щоб він був щирий, від серця. хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?
мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.
подробнее - на -
Популярно: Українська література
-
Ilya090219.01.2021 23:48
-
olegzabl11.01.2021 14:37
-
альбина33027.08.2020 22:56
-
Ученик22160315.11.2022 07:38
-
kostyuchkova1207.05.2022 22:43
-
EfaliyaRom31.08.2022 15:48
-
саша427723.04.2020 17:19
-
Ilya111191014.05.2023 15:46
-
viktoriyabochko21.01.2021 23:53
-
angelinaguseyn07.10.2022 08:45