Есть ответ 👍

Люди нужно план характерыстыка до образу андрия соколова ,,доля людыны'

236
276
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Danlika
4,8(93 оценок)

Ім'я м. а. шолохова відомо всьому людству. його видатної ролі у світовій літературі xx століття не можуть заперечувати навіть соціалізму. добутку м. а. шолохова вподібнюються епохальним фрескам. проникливість - таке визначення таланта шолохова. під час великої вітчизняної війни перед письменником устало завдання: разити своїм повним пекучої ненависті словом ворога, зміцнювати любов до батьківщини в радянських людей. провесною 1946 року, тобто в першу післявоєнну весну, зустрів випадково м. а. шолохов на дорозі невідомої людини й почув його оповідання-сповідь. десять років виношував письменник задум добутку, події йшли в минуле, а потреба висловитися все збільшувалася. і от в 1956 році за кілька днів було завершене оповідання-епопея «доля людини». це оповідання про великі страждання й велику стійкість простої радянської людини. у головному герої, андрію соколові, з любов'ю втілені риси російського характеру, збагачені радянським способом життя: стійкість, терпіння, скромність, почуття людського достоїнства, що злилося з почуттям радянського патріотизму, з великою чуйністю на чуже лихооповідання складається із трьох частин: авторської експозиції, оповідання героя й авторської кінцівки. уже в експозиції намечаются дві основні теми оповідання - війни й весни, життя й смерті. автор спокійно розповідає про прикмети першої післявоєнної весни, він як би підготовляє нас до зустрічі з головним героєм, андрієм соколовим, ока якого, «немов присипані попелом, наповнені такий неизбивной смертною тугою, що в них важко дивитися». епічний авторський зачин переміняється драматично перенасиченим оповіданням, «оповіданням в оповіданні». соколів згадує про минуле стримано, утомилося, перед сповіддю він «згорбився», поклав на коліна більші, «черстві» руки. за друга година оповідання перед нами проноситься ціле життя, а стислість оповідання лише підсилює драматизм. і дійсно, доля соколова повна таких тяжких випробувань, таких страшних втрат, що здається, неможливо людині винести все це й не зломитися, не впасти духом.

Одним из самых древних славянских праздников, в котором

сохранились следы календарного мифа, является Масленица. Это

неделя проводов зимы и встречи весны. Древние люди верили,

что празднование Масленицы приблизит наступление весны.

Праздник отмечали с большим размахом: ходили в гости друг

последнего дня были "проводы Масленицы". К этому дню делали

к другу, водили хороводы, зазывали весну. Основным событием

чучело Масленицы из соломы и трянок, наряжали его в женскую

одежду, несли через всю деревню. Выйдя за село, чучело топили

в проруби или сжигали на костре.

Главную роль на праздничном столе отводили блинам, напо-

минающим по форме и цвету солнечный диск. Есть версия, что

Масленица происходит от слова умасливать, т. е. склонять

к чему-нибудь лаской и подарками. Выпекая блины, славяне

как бы "умасливали” солнце греть землю и приносить хороший

урожай.

Последний день Масленицы называется Прощеным воскресень

ем: близкие люди просят друг у друга прощения за все причиненные

им обиды. Таким образом, в каждый ритуал народного праздника

Вкладывался особый смысл.

Объяснение:

Надеюсь чем то

Популярно: Литература