Римляне любили гладиаторские бои больше всех других развлечений. напиши, что сказал бы, увидев гладиаторские бои: 1 гражданин афин 2 придворный царя ассирии 3индийский последователь будды

296

325

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

альбинка28

История

4,7(54 оценок)

1."какой красивый амфитеатр и какое примитивное зрелище! "

2."кровавый поединок - это самое прекрасное, что можно увидеть в жизни"

3. "причинить вред живому существу? как такое возможно? ! "

ВасилийПупкин227

История

4,5(59 оценок)

хз

Объяснение:

Рома́нський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно західній) в X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон у своїй праціEssai sur l'architecture religieuse du moyen-âge, particulièrement en Normandie,[1], який встановив зв'язок архітектури XI—XII ст. із давньоримською.

Зміст

1 Характеристика стилю

2 Романські споруди

3 Романські фрески Каталонії

4 Романський стиль в Німеччині

5 Україна

6 Галерея

7 Див. також

8 Примітки

9 Література

10 Посилання

Характеристика стилю

Мантуя, Італія. Ротонда Сан Лоренцо, XI століття, романський стиль.

В орнаменті переплітаються традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу.

Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад.

Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності.

Сюжетна капітель, ХІІ ст., Франція

Зооморфна капітель, ХІІ ст.

Адам і Єва, ХІІ ст., Франція

Капітель ХІІ ст. Всі - Музей Клюні, Париж

Фігурні композиції мали різні масштаби; їхні розміри залежали від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Фігури перебували у співвідношенні з архітектурними формами. Зображення всередині — більші, ніж ті, що вміщувались у кутках. На фризах фігури мали присадкуваті форми, на опорних частинах — подовжені.

У XII ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. Для романської монументальної пластики характерні гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу. Центр композиції — величезна фігура Христа. У верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай і праведники (добро), ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). Схеми виконання сюжету Страшного суду різні. Наприклад, у соборі Сент-Лазар в Отені поруч із грізним і величним образом Христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що супроводжується крутійством диявола й ангела, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним.