Есть ответ 👍

Найти и прочитать стих нiч знезвiданих дорiг

107
287
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Андрій малишко     в завійну ніч з незвіданих доріг, від злих заграв і переправ жорстоких, мене тривожать дальні голоси   живих і мертвих, знаних і забутих;   з обличчями, притертими, як пил,   з корінням рук, з півкулями зіниць, в пороховім завзятті, як в надії, ті голоси вплітаються вночі у дерево, в невкриту сизу воду,   і спопеляють камінь жаром слів,   і спопеляють серце.   — не забув?                     не кинув нас на муку і розпуку? вставай, іди! — і я встаю, мов клен,                       пронизаний очима й

Кажуть, що сміх - це неволя. я на половину з цим погоджуюся. якщо розпочнеш сміятися, то вже не спинишся, так і в неволі - раз потрапиш, вже не виберешся. однак, з другої сторони, сміх- це боротьба, це сила. бувають моменти, коли тобі важко, коли всі довкола сміються, тоді ти піднімаєш високо голову і смієшся разом із ними - це означає, що ти не здаєшся, що б там не було. "  лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії." (білий кінь шептало) "толстой сказав: усмішка робить обличчя гарної людини щеєе кращим, у добрих людей — добрий сміх. крадькома хлопчик усміхається дзеркалу і миттю стягає губи у сердитій гримасі, — ні, від усмішки його обличчя не кращає. не буде він сміятися, та й хіба це обов’язково? можна бути іронічним і суворим." (шпага славки беркута)

Популярно: Українська література