Твір на тему: найвищі цінності поета андрія малишка у своїх творах. напишите нужно.

105

404

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

pennycat

Українська література

4,5(7 оценок)

Ім'я андрія малишка по праву занесено в золоту скарбницю світової літератури. це поет могутнього ліричного обдарування, могутнього, адже надихала митця любов до батьківщини, до рідної україни. любов до батьківщини, до рідного дому, до стежин, схожених у дитинстві, до людини — ось основні мотиви творчості поета. вже перша книжка андрія малишка мала назву "батьківщина". одне тільки слово, але яке промовисте; скупе, але багатозначуще! вже ця книжка була відзначена високою патріотичною наснаженістю, любов'ю до рідного краю, його чарівної природи. пейзажі рідної землі тут змальовано з такою сердечною теплотою, яка зігріває і чарує душу читача. любов до рідного краю поет проніс через усе життя. його душа, як той бусел, такий улюблений митцем, усе життя летіла додому, бо для нього нічого милішого в світі не було, ніж "наше подвір'я, стара яворина". поет навіть сам указував на свою схожість із буслом у їхній любові "до отчого дому". спогади про рідну землю, про батьківську хату зігрівають теплом душу ліричного героя циклу "україно моя", що був написаний у перші роки другої світової війни, у роки, коли україна палала в огні. з любові до батьківщини виростає у ліричного героя почуття гніву й обурення. виявом великої любові до рідного краю, почуттям гордості за землю батьків, клятвою вітчизні звучать слова поезії:

sofialolollollo

Українська література

4,4(32 оценок)

Головні герої: федько, толя, стьопка, льонька, спірка, гаврик, іван (батько федька), іваниха.сюжет: федько був особливим хлопцем. він постійно робив шкоду. федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «спокій був його ворогом». через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. незважаючи на це федько був натурою щирою, чесною, благородною. «федько брехати не любить… й товаришів видавати.»- за це його поважали однолітки і дорослі. щовечора федькові батько давав прочуханки за бешкет, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку. толя (син хазяїна, у якого винаймали житло батьки федька) тендітний і слабкодухий хлопчик, хотів бути сміливим, сильним, авторитетним, як федько. батьки федька забороняли йому з ним спілкуватися з толею, бо він «не рівня», «не кумпанія» мужиченяті. але федько щоразу «спокушав» толю своїми вчинками на нетипову для цього делікатного хлопчика поведінку. навесні, під час криголаму на річці, толик спровокував федька перейти по крижинах з одного берега на інший. федько побився об заклад з толіком на ножик з костяною ручкою, а сам у разі невдачі пообіцяв віддати толі чижика. незважаючи на смертельну загрозу, федько перебрався по крижинах з одного берега на інший, потім повернувся назад. побачивши, який безстрашний федько, як захоплюються його сміливістю люди, що стояли на березі, толя непомітно від усіх стибнув на крижину. але те, що з берега здавалось йому елементарним, іграшковим, насправді виявилось нездоланною перешкодою. крига щомиті могла знищити толю. він злякався, розплакався, почав благати . на йому прийшов федько. він ледь не загинув у крижаній воді рятуючи толю. дізнавшись про небезпечні забавки, батько толі сильно розгнівався. федько, івши толика, бере всю провину на себе. ввечері батько федька, незважаючи на сильний жар і кашель у хлопця, відшмагав його за скоєне. за три дні федько помирає. на похорон федька прийшли всі друзі, хлопці з сусідніх вулиць. а толя визирав з вікна — йому було цікаво, як ховатимуть халамидника — і грався з чижиком, якого забрав у матері федька, бо вважав, що він його виграв.