Неозначена форма дієслова, що це таке? неозначена форма дієслова -

192

431

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

iermin98

Українська мова

4,6(37 оценок)

Неозначена форма дієслова називає дію або стан безвідносно до часу, особи, роду, числа, способу. вона незмінна. у цій формі дієслова відпові на питання що робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! (і. франко). у пестливій дитячій мові в неозначеній формі деяких дієслів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфікси -ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі. між коренем і суфіксом -ти бувають суфікси -ува- (мудру-вати, переказувати, працювати), -ну- (дихнути, вернути, стукнути), -а- (орати, писати, рушати), -и- (косити, ліпити), -і-(виднітися, уміти). кінцеві кореневі зубні приголосні д і т перед суфіксом -ти ще в прадавні часи внаслідок дисиміляції (розподібнення) змінилися на с: веде — вести, кладе — класти, цвіте — цвісти, плете — плести, їда — їсти. у дієслові йти звук д (йде) злився із звуком суфікса т. неозначена форма вважається початковою формою дієслова. тому в словниках дієслова саме в цій формі.

alisaali200425

Українська мова

4,6(84 оценок)

Це слово,яке маэ закi нчення -ть -ти! наприклад: кидати,робити!

Васяян

Українська мова

4,8(76 оценок)

Люди думають, що вдарити чи вбити можна лише кулаком чи зброєю, але усі ми забули про слово, яке, по суті, теж є певною зброєю. інколи, словом можна вдарити сильніше і болючіше, аніж кулаком. ми говоримо одне одному багато болісних слів і, навіть не задумуємось, що робимо близьким людям (і не тільки близьким) боляче. ми визнаємо помилку та йдемо вибачатись. але чи досить лише нашого бажання вибачитись перед цією людиною? звичайно, що ні. слово не горобець: вилетить - не спіймаєш. і це золоті, влучні слова. адже, кажучи якісь образливі слова, ми робимо боляче іншим, шкодимо їм. від таких слів, в душі людини залишається велика рана. і, повірте, вона не загоюється лише від наших вибачень. можливо, з часом вона зменшиться. але ж слід залишиться. рана від слова не загоюється і нам потрібно пам'ятати про це кожен раз, коли ми хочемо сказати близькій людині щось болюче. бережіть близьких, бо вони в нас найрідніші. колись вони помруть і нам вже не буде перед ким просити пробачення за свої