Виконайте письмово фонетичну транскрипцію слів: робота, літо, учень, Україна, мелодійна, мирне, вільна, чисті, пшениця, воля, єдність оч надо пример если што на фото

139

160

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

katia6747

Українська мова

4,5(22 оценок)

читаючи щоденник художниці марії башкирцевої, намагаєшся уявити, що стало причиною духовних метаморфоз цієї молодої дівчини.

як вона могла з’явитися в тій родині далеких від мистецтва людей, де начеб і не повинна була з’являтися.

вона сама вибрала собі долю. у світських салонах франції, серед розкоші чулася чужою. навіть шлюб соціально вигідний вважала самоприниженням. її виховали честолюбною. тому майбутнє здавалося легко досяжним і простим. але так бути не могло.

за натурою вона була схожа на свого батька - категорична, амбітна. часом ненавиділа себе за це.

як далеко тепер її гавронці - полтавське село, що тулиться до лагідної річечки. невелике село, де людей чекає важка праця, гучні свята, росяні ранки, вечірні співи. вона тужить за ним і дивується: чому тоді, перебуваючи в гавронцях, не почувала, що вдома? твій дім там, де ти вперше побачив світ. вона ж так поспішала тоді поїхати звідти, мовби хтось гнав її в шию. здавалося, що справжнє життя – тільки тут, у парижі, а та забута богом глушина не для неї.

тепер вона мусить переконати матір повернутися в україну, хоч це нелегко. кожна хвилина у неї підпорядкована роботі. останні два роки – ніяких захоплень, ніяких розваг. а їй же ще й немає двадцяти трьох. і не знали, як вирвати її з цієї виснажливої гонки, бачачи її втому. а марія нехтувала всіма засторогами, їй треба стати знаменитою художницею, а решта все не має ніякого значення. щоб досягнути мети, марія згодна заплатити чим завгодно. марія не знає, що дні її лічені.

марія часто хворіє. та їй головне – написати цей пейзаж, довести собі, що щось усе-таки значить. лише тепер збагнула, якою щасливою була в ті дні дитинства й отроцтва, коли так поспішала жити й чекати приємних сюрпризів від завтрашнього дня.

у неї немає сил сидіти, паморочиться голова. ляже на своє тверде й вузьке ліжко. навмисне обрала таке. хай інші маніжаться на пуховиках, їй же треба багато зробити.

ось один із останніх щоденникових записів художниці: «мені здається, що ніхто не любить усього так, як люблю я: мистецтво, книги, розваги, шум, тишу, сміх, сум, нудьгу, жарти, любов, усі пори року, всяку погоду, рівнини росії і гори довкруж неаполя… я все люблю до обожнення… я хотіла б усе бачити, все обійняти, злитися з усім і вмерти, якщо треба…».