До іть будь ласка хто знається на цій темі, дуже потрібно. Дякую! Розподіліть на три групи підприємства текстильної промисловості України в залежності від використання сировини: підприємства бавовняної промисловості, шовкової промисловості, вовняної промисловості, лляної промисловості, конопле - джутової промисловості

Використовують виключно власну сировину
Використовують виключно імпортну сировину
Використовують як імпортну, так і власну сировину

288

452

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

egorka22a

География

4,7(13 оценок)

Групування підприємств текстильної промисловості України за використанням сировини можна здійснити наступним чином:

Використовують виключно власну сировину:

1. Підприємства бавовняної промисловості - ці підприємства використовують бавовну, яка вирощується в Україні.

2. Підприємства вовняної промисловості - ці підприємства використовують вовну, яка отримується з вітчизняних вовняних тварин, таких як овці.

Використовують виключно імпортну сировину:

1. Підприємства шовкової промисловості - ці підприємства використовують шовк, який імпортується з інших країн.

2. Підприємства лляної промисловості - ці підприємства використовують льон, який імпортується з-за кордону.

3. Підприємства конопле-джутової промисловості - ці підприємства використовують коноплю і джут, які також імпортуються.

Використовують як імпортну, так і власну сировину:

1. Деякі підприємства текстильної промисловості можуть використовувати як власну сировину (наприклад, бавовну або вовну, яку вирощують в Україні), так і імпортну сировину (наприклад, шовк, льон, коноплю або джут).

Важливо зазначити, що це лише загальні категорії розподілу підприємств текстильної промисловості за використанням сировини і можуть бути винятки або комбінації цих груп.

RBR13

География

4,4(78 оценок)

До освоения ресурсов западной сибири, здесь веками жили народы севера – селькупы, ненцы, ханты. они охотились, ловили рыбу и жили в гармонии с природой. коренное население западной сибири занималось охотой, рыбной ловлей. жители севера – ненцы – кочевали с оленями. кочевое оленеводство позволяло сохранить пастбища, которые восстанавливалось только через 10-15 лет. медленно растут растения тундры, слишком короткое и хладное лето. ханты, селькупы бережно относились к окружающей их природе, которая давала им пищу, одежду, жилище. жили охотники и рыбаки в низких избушках, сверху крыша утеплялась землей. льдины служили стеклами, зимой. с лука – селькупы охотились на белку, гусей, уток. пищей служила соленая рыба и вяленая юкола. из сушеной рыбы мололи муку – порсу. отходы (рыбьи внутренности, головы кости), не выбрасывали, а топили из них жир. их желчных пузырей топили желчь и использовали ее для обработки замши. из пузырей осетров варили клей. клей использовался для изготовления ценного орудия охоты – лука также при изготовлении лыж. из шкурок рыбы шили мешки, в которых хранили продукты. то есть хозяйство коренного населения было безотходным, а рыбы раньше в реках было больше, чем сейчас. пришли нефтяники и нарушили гусеницами вездеходов пастбища, в реках стало меньше рыбы, нефть отравила рыбу. сейчас в районе проживает 2/3 населения всего восточного макрорегиона, средняя плотность – 6 чел. на 1 км2. размещены жители неравномерно. наиболее плотно заселены южные районы вдоль транссиба. в тайге заселены в основном долины рек, плотность населения тундры – всего 0,6 чел. на 1 км2. более 90% населения – , проживают также представители коренных национальностей, но их доля мала, например, ханты и манси составляют всего около 1,5% в своих национально-территориальных образованиях. коэффициент урбанизации – 71%. большие города западной сибири расположены, в основном, на пересечении железных и судоходных путей. самые крупные из них города-миллионеры – новосибирск и омск.