Есть ответ 👍

уже иду спать а если не сделаю то будет 2

272
419
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


На уроці ми почитали дуже цікавий твір "Чарлі і шоколадна фабрика".

Він мені дуже сподобався. В ньому розповідається про хлопчика Чарлі який живе в бідній сім'ї і їм ледве вистачає на суп з капусти. Але одного дня Віллі Вонка, чоловік який тримає шоколадну фабрику проводить конкурс, де ховає 5 квитків у шоколадках. Один за одним квитки знаходять діти багатих батьків, та розбаловані ледацюги. Батьки Чарлі купують хлопчику на його день народження цю шоколадку сподіваючись знайти там квиток на екскурсію по фабриці. Але вони його не знайшли. Одного разу Чарлі знаходить гроші і миттю біжить купувати шоколад.1 він знаходить там квиток.І ось той день настав. Усі 5 дітей заходят на фабрику. Усі вони бридкі як і їхні батьки, але не Чарлі.У кожній кімнаті з однією дитиною щось стається і вона не йде далі. Дійти др кінця зміг лише Чарлі. Він був добрий і не жадібний.

Мені так сподобався твір, що я прочитаю його ще раз на вихідних. На мою думку, деяким людям потрібно повчитися у Чарлі


        для поезії м.вороного характерні глибокі філосовські роздуми,патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ,рідну україну.

      у поемі "євшан-зілля" м. вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві,своєму народові.використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні,його забуття про рідний край і батька,поет із болем у серці звертається до людей,які відцуралися від своєї батьківщини,які,потрапивши на чужу землю,забули рідну мову.чимало синів і дочок україни блукають по світу у пошуках щастя.це до них звернені слова поета:

                                          краще в ріднім краї милім

                                          полягти кістьми,сконати

                                          ніж в землі чужій,ворожій,

                                          в славі й шані пробувати.

      у поемі "євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців,які шанують чужі звичаї і рідний край,які забули свої звичаї.микола вороний задає риторичне запитання:

                                          де ж того євшану взяти,

                                          того зілля-привороту,

                                          що на певний шлях направить,-

                                          шлях у край свій повороту? !

      роздумуючи над  поемою,я пригадала слова т.шевченка "хто матір забуває,того бог карає".я переконана,що горе тій людині,тому народові,який забуває своє коріння,свою мову,не дбає про свою країну.тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.

      ми,молоде покоління,піднімаємось у своєму духовному і національному зрості,крокуючи шляхами розбудови самостійної україни,віддаємо всі сили на благо нашої країни,мріємо про свій вагомий внесок у цю справу.ми любимо свою батьківщину,свій народ,свою мову,а тому такі близькі нам слова поета:

                                          за честь і правду все віддай,                                          коли ти любиш рідний край!

      я ,що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації,свого краю.отже,я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові,своїй країні.

 

Популярно: Українська література