Виконайте аналіз вірша Левада ЛЕВАДА

Ще назва є, а річки вже немає.
Ліна Костенко

В мільйоннім місті є давно метро,
І хмарочоси,
і гримить естрада…
Мені ж тривожить душу, гріє кров
Ця назва світла й приязна — Левада.

Десь тут,
де під асфальтами — земля,
Де станція із назвою такою,
Росла верба, і вабило здаля
Озерце, оповите осокою.

Пили тут воду (уявить берусь!)
Прапрадіди з криниці дзвінкової.
А ще раніш,
йдучи у бій за Русь,
Відпочивали Ігореві вої.

Левадонько!
Хоча тебе й нема,
Від тебе назва нам зосталась гарна.
Вона і не сліпа і не німа,
А значить, для нащадків — теж не марна.

Не вигадка чиновника, а суть
Землі цієї, що лишиться з нами.
О, скільки місць несправжній зміст несуть,
Невласними прикриті іменами!

А ми прийшли не з безміру небес —
Нас народила Україна-мати.
Чому ж нам сором матір і себе
Своїми іменами називати!

222

434

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

мда28

Литература

4,8(71 оценок)

Вірш "Левада" Ліни Костенко - це поетична мініатюра, яка має свою глибину і символічність.

У вірші Ліна Костенко використовує образ левади, щоб відтворити настрій та стан душі. Левада - це широка пасовище, яке асоціюється з відкритістю, вільністю і можливістю розгортання. Водночас, левада може також відображати пустоту або невизначеність, де все можливо, але ніщо конкретне не відбувається.

За до простої мови та складної внутрішньої структури, авторка передає відчуття невпевненості, безладдя і прагнення до чогось нового. Вірш пропонує відчуття свободи, але в той же час може спонукати до роздумів про межі та вибір.

Загальний настрій вірша може варіюватися залежно від інтерпретації читача. Він може передавати позитивну чи негативну енергію, емоції свободи чи загубленості, або може залишати місце для особистих роздумів.

У цілому, "Левада" Ліни Костенко - це вірш, який надихає на задуми, роздуми та пошуки нового значення у світі.