Определите природную зону 1 Леса образованы деревьями с опадающей листвой, березой, осиной, кленом, и поэтому зимой почва в этих лесах укрыта толстым слоем опавших листьев, препятствующим ее глубокому промерзанию; иногда почва остается талой в течение всей зимы.
2 Обживать эти территории дерзают немногие виды животных – белые медведи, песцы, лемминги. На прибрежных скалах летом собираются несчетные множества птиц – их крикливые скопления еще у древних заслужили меткое название: птичьи базары.
3 Некоторые обитатели этой природной зоны впадают в спячку на жаркое время года. Это летняя спячка, при которой температура тела животного, находящегося в глубокой норе, понижается до нескольких градусов выше нуля, резко падает количество ударов сердца и частота дыхания – до одного выдоха в минуту. Растения обладают очень длинными корнями им выжить.
4 Лес характеризуется прежде всего большим разнообразием древесных пород и хвойных деревьев. Причина видового богатства деревьев заключается в том, что эти леса развиваются в более благоприятных природных условиях. Здесь могут расти требовательные к климату и почве древесные породы, которые не переносят суровых условий. Самые высокие деревья – дуб и ясень, более низкие –клен полевой, дикая яблоня и груша.
5 На стенке почвенного разреза обычно можно видеть хорошо выраженные признаки оподзоленности в виде сплошного слоя белесого цвета (в сухом состоянии он напоминают по цвету золу). Белесый подзолистый горизонт нередко бывает довольно мощным. Характерная особенность почв - их относительная бедность питательными веществами так как по видовому составу преобладают хвойные виды деревьев.
6 Лето тут жаркое и сухое, но зимние похолодания приносить морозы и в 20 и 300, а в сибирских частях зоны даже до 400. Влаги зона получает, казалось бы, и немало – 300-500 мм осадков в год, но ведь испарятся тут могло бы вдвое больше! Под действием частых и длительных засух и суховеев травы уже к середине лета жухнут и выгорают. Вот почему растениям приходилось при и к летней сухости, и к зимним холодам
7 Многие растения очень низкорослы, они распластаны по земле, а их корневые системы разрастаются в основном в горизонтальном направлении и почти не идут в глубину. Здесь много растений с листьями, собранными в прикорневую розетку, ползучих кустарников и кустарничков. Все эти растения благодаря своей низкорослости наилучшим образом используют тепло приземного слоя воздуха и предохраняют себя от излишнего испарения, вызываемого сильными ветрами.
8 Растительность травянистая. Это преимущественно дерновинные злаки (ковыль, типчак, тонконого, житняк и др.), меньше разнотравья и полыни. Дерновины с отмершими корешками и стеблями нарастают на 10 см. и больше. Они накапливают влагу благодаря неравномерно выпадающим осадкам. Листья многих трав во время засух сворачиваются, что предохраняет их от излишнего испарения.
9 Даже сюда проникает скудная растительность. С суровейшим климатом мирятся более ста видов цветковых растений – снежный лютик, полярный мак, различные камнеломки, а также мхи и накипные лишайники. Ничтожен размер единичных кустарничков – карликовая ива и куропаточья трава достигают всего 2-3 см высоты.
10 Отличается изобилием тепла и солнечного света и недостатком влаги, что ограничивает хозяйственное использование. Здесь на орошаемых землях возможно лишь оазисное земледелие. Однако многие участки зоны имеют устойчивый, хотя и разреженный растительный покров и являются довольно неплохими не только летними, но и зимними пастбищами.

216

239

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

vanya33251243

География

4,8(62 оценок)

Фармацевтична галузь України включає в себе виробництво лікарських засобів і виробів медичного призначення, оптову і роздрібну торгівлю, спеціалізоване зберігання і розподіл (дистрибуцію) за до налагодженої збутової мережі (аптеки, аптечні пункти тощо). Фармацевтична галузь у розвинутих країнах належить до числа найбільш динамічних і рентабельних, але водночас виступає як особливий сегмент ринку, що регулюється державними органами влади, а також контролюється страховою медициною. В останні роки фармація починає інтегруватися зі сферою медичних послуг.

Фармацевтична галузь посідає значне місце і в економіці України, оскільки є важливим сегментом національного ринку, багато в чому визначає національну і оборонну безпеку країни, відрізняється великою наукоємною і розвиненою кооперацією. Упродовж п’яти останніх років галузь демонструє стійку тенденцію до зростання в грошовому вираженні на рівні менше 20% на рік. Якщо в 2002-2003 рр. вважалося великим досягненням приблизитися до обсягу ринку в розмірі 1 млрд USD, то в 2007 р. обсяг ринку перевищив 2 млрд USD.

Українська фармацевтична промисловість виробляє близько 1400 із 3000 препаратів, що продаються в Україні. Фармацевтичні компанії України виробляють лікарські засоби майже в усіх формах (твердих, рідких, порошкоподібних тощо). Основними групами є серцево-судинні препарати, анальгетики, вітаміни, засоби для лікування респіраторної та ендокринної систем, шлунково-кишкового тракту і антибіотики.

Фармацевтичні субстанції в Україні виробляють 49 зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності. У структурі вироблених субстанцій 76 найменувань синтетичного походження, а 82 – природного. Субстанції вітчизняного виробництва складають всього лише 30% від загальної кількості, всі інші імпортуються з Китаю, Німеччини, Індії, Росії та США.

На фармацевтичному ринку сьогодні наявна продукція понад 300 виробників з країн далекого зарубіжжя, країн СНД і Балтії, а також 160 вітчизняних виробників, серед яких 22 виробники, що займалися виробництвом лікарських засобів ще за часів Радянського Союзу.

Українські фармацевтичні компанії намагаються диверсифікувати асортимент з метою задоволення потреб покупців, з кожним роком покращуючи якість і асортимент продукції, що випускається. Одним із основних факторів розвитку ринку фармацевтики є загальне зростання купівельної спроможності населення. Однак дана причина зовсім не єдина. За даними експертів, на ринку ігається тенденція до збільшення частки більш дорогих і, як правило, ефективніших препаратів за рахунок зниження сегмента дешевих класичних препаратів. Є також суб’єктивні причини збільшення на ринку частки дорогих препаратів: покупець, як і в інших сферах споживання, наслідує віянням моди. Часто виходить, що фактично люди платять лише за нову упаковку і бренд.

Зараз багато українських компаній переорієнтовуються з виробництва генериків на створення власних брендів з метою збільшення своєї частки на ринку, а також підвищення лояльності споживачів.

У групі провідних вітчизняних виробників лікарських засобів (щомісячний випуск понад 5,1 млн грн. – 1 млн USD) знаходяться ЗАТ «ФФ «Дарниця», Корпорація «Артеріум» (ТОВ «Київмедпрепарат» і АТ «Галичфарм»), ТОВ ФК «Здоров’я», ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ВАТ «Фармак».

Кожний із цих гігантів фарміндустрії займає близько 10% ринку вітчизняних лікарських засобів. Далі йде група більш ніж з трьох десятків підприємств, продукція кожного з них займає від 1% до кількох відсотків ринку. Серед них – АТ «Індар», АТ «Київський вітамінний завод», АТ «Стиролбіофарм» та інші. До третьої групи належать більше сотні підприємств, що випускають лише по 1-2 лікарських засоби, найпростіших у виробництві і дешевих: йод, зеленка, перекис водню.

Объяснение: