Виконання вправ 1. Випишіть слова з суфіксами здрібнілості та пестливості. Вказати слова із суфіксами збільшеності, згрубілості. Які відтінки вносять у текст такі слова, у яких стилях вживаються?
Спи ж моя доненько! Спи, моя зоренько! Хай обмина тебе лихо і горенько! (Олена Пчілка). Долоньки теплі, пахне чубик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і життя зернина – моя дитина (Л.Косило). Стомився вітерець – розхитаний хлопчисько (М.Косякевич). Ой вуличко та широкая, чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили великими та й ножищами, подертими постолищами, рядняними онучищами! (Нар.творчість) До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий, подає не руку – ручище (М.Стельмах).

2. Виписати віддієслівні іменники на -ННЯ, -ТТЯ, розібрати їх за будовою. Чим пояснити вживання слів з цими суфіксами в офіційно-діловому, науковому, публіцистичному стилях?
В основі нинішнього ставлення людей до політики і політиків лежить звичайне соціальне розчарування. Свого часу у свідомості населення монополія однієї партії на владу і застій ототожнилися. Така була закономірна реакція суспільства на невиконання своїх обіцянок.

3. Записати речення. Яким утворено виділені слова? Що дає підстави стверджувати, що такі слова сприяють емоційності тексту?
Піднімали прапор на Вкраїні, синьо-жовтий, у блакитну вись, й засичали в дикій злобі й піні, хто повсюди кляв колись (Б.Кулик) Підняли ми знамена прадавні – синь небесна, колосся пшениці, - дехто й досі плете небилиці, що знамена ці наші безславні. (М.Барчук) Зашуміла від радості повінь, забриніла на вітрі блакить. (Н.Гуменюк) Тож, мила юнь моя, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її – життя свого основу. (М.Волощук) Уже й забула, що то серця щем, немовби й не було його ніколи. (Н.Барановська) Табун горобців тріпотить над ріллею в стійному нестримі вперед. (М.Клочко)

231

236

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

homie51

Українська мова

4,7(97 оценок)

особистості великих українських людей необхідно вивчати, аналізувати і розглядати як можна більш ретельно. необхідність цього обумовлена тим, що наш народ повинен віддавати належне своїм найкращим представникам, цікавитися ними, щоб ще більше прославити і визнавати їх внесок в українську культуру. ні для кого не секрет, що тарас григорович шевченко є найбільш видатним представникам української культури. причини цього зрозумілі, і всі ми усвідомлюємо це вже з самої ранньої нашої юності. саме тому дуже цікаво розібратися, якою була доля цієї людини і що за особливості у неї були.

відомо, що тарас шевченко виріс фактично без матері. його мама померла дуже рано, і він так ніколи і не дізнався, що таке справжня материнська любов і турбота. як мені здається, це заклало в його душу і свідомість щось таке, що й зробило його одним із найбільших українських письменників, митців українського слова. після смерті матері батько тараса одружився на іншій жінці, але вона, будучи мачухою, нерідною мамою, була дуже суворою по відношенню до приймальної дитини і ніяк не могла замінити для нього справжню маму.

незважаючи на все це, в долі тараса шевченка були і інші особливості, які вплинули на його розвиток. втім, як мені здається, їх важливість були нижче, ніж всі події в його дитинстві. вся справа в тому, що тарас шевченко був надзвичайно талановитою людиною від природи. і його талант мав відразу кілька проявів. спочатку він почав малювати, творити картини. його талант був помічений і йому суттєво ті, хто мав таку можливість. особливе місце серед усіх картин тараса шевченка займає картина під назвою «катерина», написана маслом. втім, серед його творів зустрічається і безліч інших, визнаних творів найвищого рівня