1) Какой краской когда-то была окрашена деревянная решетка в саду? а) синей б) белой в) зеленой 2) мужики брали пики для того, чтобы отбиваться: а) от злой собаки б) от сердитого барбоса в) от бездомных псов 3) Остатки решетки заплели: а) вьюнок, дикий виноград, глициния б) хмель, повилика, мышиный горошек в) клематис, жимолость, плетистые розы 4) Крупными белыми цветами цветет: а) мышиный горошек б) хмель в) повилика 5) Целый угол цветника занимался: а) желтым коровяком б) крапивой в) чертополохом 6)Жаба была: а) скользкая и противная б) жирная и старая в) зеленая и мерзкая 7) За кем всю ночь охотилась жаба? а) за комарами и мошками б) за мошками и кузнечиками в) за червяками и мошками 8) Где проводила зимнюю спячку жаба? а) в пруду б) под корягой в) под камнем фундамента 9) Кем приходилась взрослая девушка маленькому мальчику? а) сестрой б) мамой в) тетей 10) Кого однажды в саду увидел мальчик? а) жабу б) розу в) ежа 11) Почему жаба решила сожрать розу? а) из-за злобы и зависти б) чтобы выразить свои нежные чувства в) очень хотела есть 12) Гаршин: а) Владимир Михайлович б) Виктор Максимович в) Всеволод Михайлович 13) Почему роза почувствовала, что ее срезали не даром?

290

433

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

kenzhe1

Литература

4,7(38 оценок)

Дитинство поета було важким, хоча й благополучним.З тісної селянської хати виніс він найперш незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні.У тій хатині почув він уперше і думи Шевченкові...

Та жилося родині Самійла Малишка не розкішне. Землі було дві десятини, а сім'я чималенька – тільки дітей одинадцятеро. Тож доводилося господареві і шевцювати, й на заробітки в Таврію ходити. От і малий Андрій пособляв чим міг. Ходив заможнішим по господарству помагати, грав на весіллях на гармонії, бо ж мав і талант музики. Підрісши, пішов у семирічку, потім навчався в медичному технікумі.ова.

Героями творів Малишка є "хлібороби й сівач робочі люди. Оживає в його творах й історична пам'ять народу. Постають із рядків циклу "Запорожці" славетні прадіди наші, які кров'ю своєю боронили рідний край від ворогів. Та це була тільки прелюдія. Патетичною симфонією, закличним звуком сурми лунає поезія А. Малишка в роки війни проти фашистських нападників. Для нього, як, власне, й для всієї літератури, це були роки високого злету. Тоді з'явились "Україна в огні" О. Довженка, "Слово про рідну матір" та "Жага" М. Рильського, "Любіть Україну" В. Сосюри. З-під пера А. Малишка вилилась пристрасна, пекуча й ніжна пісня любові до Вітчизни – "Україно моя". Ще напередодні війни він написав чудову ліричну поезію "Червоновишневі зорі віщують погожий схід...", де інтимне "ти може, мене й забула: не бачила стільки літ..." – тісно переплелося із суворо-солдатським: "Друзі ідуть полками, і я серед них – сурмач". Сином України, сурмачем, поетом і журналістом пішов А. Малишко на фронт.