Українська мова: А.А.А.П.А.А..П.П...П.П.П.П.ППА.А.А.А.П.П.П..ПП.П..П

ніка37654

24.11.2022 06:39

Українська мова

Есть ответ 👍

А.А.А.П.А.А..П.П...П.П.П.П.ППА.А.А.А.П.П.П..ПП.П..П

107

256

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Zoya20060609

Українська мова

4,4(19 оценок)

Гончар за вікнами згасає день. а може, то тільки здається старо-му сахронові занеміг старий гончар, лежить на дерев’яному ліжкові. в хаті вечорова суті сонце майже навкруг обійшло дідову хату і вже в приза -хідне напільне вікно жбурнуло золотим полум’ям. сліпучий сніп проміння впав на двері, висвітив мисник коло одвірка і полицю, що темніла на білій стіні. у миснику і на полиці стоять глечики, коники, куманці, ма -кітерки, горщики, журавлики, баранці — все це зробив дід сахрон своїми руками. з глини народилися для нього всі ці гончарні вироби як діти. він навіть пам’ятає, коли вони з’явилися на сві давно, ще малим, потрапив сахрон до гончарні, і завертівся його круг. навчався в самого пошивайла тараса, знаменитого майстра, якого знали на всіх від пошивайла і перехоплював науку малий сахрон. мав особливе відчуття до сахрон брався до діла, як маляр або музикант. неспокійний, трепетний. до глини завжди придивлявся: щоб з доброго родовища була та, щоб вимішана старанно, не густа і води не було в ній за -йвої. і вже коли брав із замісу, то неначе зачерпував пригорщами зерно із пшеничного вороха. клав на круг, обіймав обома руками той кавалок мокрої глини і починав священнодіяти. піднімав уверх, формував свого глечика чи куманця, виліплював чутливими паль -цями, вкладав у сиру глину тепло долонь своїх і жар своєї душі. стінки того виробу мусили бути не товсті і не перетончені, рівними, як сталевий лист під умілою рукою ковали. і вже так старався гончар, щоб не було по боках жодного бугрика чи виїмки. і виходили з-під його рук не просто горшки, макітри, виходила пісня, витворена з глини. загартована в печах на огні, та пісня дзвеніла потім на всіх ярмарках, скликаючи до себе дівчат і молодиць. а ще, бувало, як розмалює сам глечика, вазу чи куманця маками, пшеничними колосками, жолудями а чи пелюстковим цвітом соняхів, жар-птицями та жайворонням, то вже й сам не вірить, що це його робота. якими тільки барвами не грала його одухотворена глина, якими звуками не видзвонювала. радувала вона і слух, і зір, і