Чи вважаєте ви, що Ассоль жила у двох світах: уявному та реальному? Дайте розгорнуту відповідь.

240

479

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

PROvacaTOR1

Литература

4,7(41 оценок)

Відповідь:

Так маленька Ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій.

Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ.

Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.

Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія.

Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.

Пояснення:

yulyashka01

Литература

4,5(76 оценок)

Всё стихотворение построено на антитезе: добро и зло. и этим противопоставлением являются ангел и демон. в дверях рая сидит грустный и спокойный ангел, а в это время над адской бездною летает мрачный и мятежный демон, который, творя зло, не находит покоя. он дух отрицания, дух сомнения! ангел же- чистый и непорочный, спокойно на него взирает, и на лице его доброта, улыбка и доброжелательность. и вдруг, глядя на ангела, мрачного и вечно недовольного демона охватило чувство нежности и умиленья. и обратился демон к ангелу, прося у него прощенье, он сожалел о том, что до сих пор не доверял ничему светлому, не знал, что такое доброта и добродетельность, со словами: " я видел, ты недаром мне сиял, не всё я в небе ненавидел, не всё я в мире презирал", в стихотворении много метафор, эпитетов, сравнение, есть слова: поникшей, главой, бездна, дух, он рек (говорил)