Wählen Sie eine richtige Antwort.Необходимо выбрать верный вариант придаточного предложения. Der Lehrer hat gesagt: "Schreibt diese Kontrollarbeit!"
Der Lehrer hat gesagt,

dass sollen wir diese Kontrollarbeit schreiben.
dass wir diese Kontrollarbeit schreiben sollen.
dass wir sollen diese Kontrollarbeit schreiben.

Maria: "Kauf mir ein Buch!"
Maria sagt,

dass ich soll ein Buch kaufen.
dass ich ein Buch kaufen soll.
dass soll ich ein Buch kaufen.

Der Chef hat gesagt: "Hilf ihm, bitte!"
Der Chef hat gesagt,

dass ich ihm helfen soll.
dass soll ich ihm helfen.
dass ich soll ihm helfen.

Die Oma sagt: "Räum das Zimmer auf!"
Die Oma sagt,

dass ich das Zimmer aufräumen soll.
dass ich soll das Zimmer aufräumen.
dass soll ich das Zimmer aufräumen.

181

336

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

kassssseta

Немецкий язык

4,5(84 оценок)

dass wir diese Kontrollarbeit schreiben sollen.

dass ich ein Buch kaufen soll.

dass ich ihm helfen soll.

dass ich das Zimmer aufräumen soll.

Объяснение:

В придаточных предложениях ВСЕГДА ВТОРОЙ ГЛАГОЛ ИДЕТ В КОНЕЦ ПРЕДЛОЖЕНИЯ.

newagain

Немецкий язык

4,8(69 оценок)

День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.

Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.

Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.

Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.

Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.