Ответы на вопрос:
Если тебе подойдёт,то вот.. осінь. ліс. листя шурхотить під моїми ногами. я йду, прижинячи крок, залишаю позаду міський шум, гомінливий натовп, знервованих перехожих, щоденні проблеми, буденну суєту. поступово кроки сповільнюються, починаю помічати все, що навколо: синь неба через верховіття, задумані осінні дерева, прозорий спокій дня. і світ не видається вже мені недосконалим, я віднаходжу рівногвагу, спокій, у моїй душі оселяється гармонія. її дарують мені осінь, ліс, дерева, вітер. дуже часто в нашому житті трапляються моменти, коли нам доводиться шукати душевну гармонію, рівновагу, спокій в повсякденному житті. вони необхідні людині для того, щоб жити і творити. євген плужник у поезі «вчись у природи творчого спокою» радить кожному: вчись у природи творчого спокоюв дні вересневі. мудро на землі.як від озер порослих осокою, кудись на південь линуть журавлі.і справді «мудро на землі», а тому саме у природи треба вчитися віднаходити душевну гармонію, бо вона мудра, вічна,і ми її частина, а тому не маємо права розчинитися в її суєті: бо я дивлюсь і бачу: все навікина цій осінній лагідній землі,і твій слідок малий такий великий,що я тобі й сказти б не зумівсаме тому максим рильський ще у своїх першій збірочці «на білих островах» мріє втекти на хмари, у безодню неба, до краси духовного життя «на білі острови». бо саме там, а не серед людської метушні можна віднайти рівновагу, натхнення, гармонії: поете! живемо в пустинісеред каміння та людей,і тільки мак небесно-синій – єдина втіха для людей.краса природи, краса людини, краса почуттів – вони нероздільні. кохання. скільки сердець, відчувши його, захотіли співати, творити, скільки закоханих людей нарешті зрозуміли красу життя і своє призначення на землі. іноді навіть погляд, жест, слово коханної людини здатні змусити нас бачити красу світу у всій її гармонійності, як побачив її ліричний герой поезії павла тичини «ви знаєте, як липа шелестить»: ви знаєте, як липа шелеститьу місячні весняні ночі? —кохана спить, кохана спить,піди збуди, цілуй їй очі,кохана я дивлюся в осіннє небо, далеке і синє, і розумію, що світ наш таки досконалий і мудрий, прекрасний і неповторний. головне – вміти бачити, розуміти, відчувати, шукати гармонію і душевного спокою у поезії, у людях, у природі, у людських почуттях.
Популярно: Українська література
-
Lerochka020426.02.2021 09:15
-
doc293427.02.2020 11:14
-
ԺⱭNÍYⱭ05.08.2020 08:18
-
0HIMiK018.02.2023 03:03
-
vajsn25.09.2022 00:36
-
алинагаврова22.02.2021 11:44
-
StarKiller1105.06.2021 21:14
-
Jannacool03.06.2023 00:15
-
Мери778831.03.2022 10:19
-
ьпоаь130.01.2020 06:46