2. Слова, вжиті в переносному значенні, використано в реченні A Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній (О. Довженко).

Б Проїхали так з кілометр до наступного повороту, і тут пролунала команда зупинитись (О. Гончар).

В Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні ріки, вмивається сльозами убога земля (М. Коцюбинський).

Г Ледве лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (І. Франко)

3. Фразеологізм Є в реченні

A Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський).

Б А вже як засне, то хоч коти гармати, і усом не моргне (Т. Шевченко).

В Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (М. Коцюбинський).

Г Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).

4. Синонімами є всі слова в рядку

А. тихо, неголосно, байдуже, впівголоса, спокійно

Б. ганебний, безславний, жахливий, безчесний, стидкий

В. обрій, горизонт, видноколо, небосхил, виднокрай

Г. росток, проросток, паросток, парость, зародок

Д. перемагати, долати, знищувати, подужувати, пересилювати

5. Діалектна лексика є в реченні

А Тури тяжку боль одоліває, к Енею руки простягає і мову слезную рече... i (І. Котляревський)

Б Тепер Іван був уже легiнь, стрункий і міцний, як смерічка, носив широкий черес і пишну i кресаню (М. Коцюбинський).

В Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами (У. Самчук).

Г Не гай часу, їдь до Києва, нехай тоді Ониська потанцює з своєю чехонею циганської ха- ляндри (І. Нечуй-Левицький).

Д Внучка, внученька, студентонька спить у баби на ряднищі, на рядні під кожухом, кожу- шиськом, кожушариськом (І. Драч).

182

323

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

askipolina

Українська мова

4,7(96 оценок)

Відповідь:

2 в

3 б

4 в

5д

Пояснення:

FRAIS11

Українська мова

4,8(19 оценок)

2. В

3. Б

4. В

5. точно не знаю но наверное Д

partybally

Українська мова

4,7(63 оценок)

Кохання – це найкраще почуття на світі – любов матері до своєї дитини, чоловіка до жінки, онуків до бабусь і дідусів, хлопця до дівчини. це прекрасне почуття, коли людина перестає відчувати землю під ногами, вона починає літати від щастя, нічого не бачить перед собою і нікого не чує. кохання може бути чорне та біле, як зебра, холодне та тепле, як морський вітер, жагуче та палке, як сонечко. коли людина закохується, вона перестає думати, переповнюється емоціями. вона стає щасливою. але кохання не може бути вічним, тому що наше життя постійно йде у парі – радість з горем, сміх зі сльозами, кохання з розставанням. а можливо, кохання, як і все на землі, має зворотній бік – це відчай, сльози. не говоріть, що кохання не існує після того, як вам зробили боляче.