Есть ответ 👍

Характеристика Троековского

146
434
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

tutinae
4,4(89 оценок)

Троекуров Кирила Петрович – богатый дворянин-самодур, отец Маши.

Т. – человек избалованный и распущенный, опьяненный сознанием своей силы. Богатство, род, связи – все обеспечивает ему вольготную жизнь. Т. проводит время в обжорстве, пьянстве, сластолюбии. Унижение слабых, вроде травли зазевавшегося гостя медведем, – вот его удовольствия.

При всем этом Т. – не прирожденный злодей. Он очень долго дружил с отцом Дубровского. Поссорившись с ним на псарне, Т. мстит другу со всей силой своего самодурства. Он с взяток отсудил у Дубровских имение, довел бывшего друга до умопомешательства и смерти. Но самодур Т. чувствует, что зашел слишком далеко. Сразу после суда он едет мириться с другом. Но опаздывает: отец Дубровский при смерти, а сын прогоняет его вон. Образом Т. Пушкин показывает, что беда не в самом помещике, а в социальном устройстве русской жизни (крепостное право, всесилие дворян) . Оно развивает в непросвещенном дворянине веру в свою безнаказанность и безграничные возможности («В том-то и сила, чтобы безо всякого права отнять имение») . Даже любовь к детям искажается в Т. до предела. Он обожает свою Машу, но делает ее несчастной, выдав за богатого, но нелюбимого ею старика. Самодурство Т. отражается и на его крепостных. Они также спесивы, как и их хозяин. Троекуровский псарь дерзит Дубровскому-старшему – и тем самым ссорит старых друзей.

Источник: https://sprashivalka.com/tqa/q/6856638

2comS
4,4(65 оценок)

Твір на тему «спогади про дитинство» коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші «проблеми». деякі вчинки того часу зараз дивними. пам'ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину «дарами корівки», як вона їх називала. починала бабуля перераховувати всі вигоди від них: корисно, смачно, ситно. а мені не хотілося цю смакоту поїдати. кожен ранок проходив за одним тим самим сценарієм: «з'їж це за маму, з'їж це за тата». а зараз що? жоден мій день не проходить без йогурту. все змінюється. важливе місце в моєму дитинстві займало будівництво куренів, будиночків, замків. варто було кому-небудь викинути на місцеве звалище коробку від холодильника, як тут же починалися азартні пошуки старих ковдр та подушок, щоб побудувати будиночок. а потім довгі вмовляння, прохання до батьків дозволити залишитися в цій «монументальній будові» на ніч. мені тоді було незрозуміло, чому батьки не дозволяли спати в наших куренях з гілок або будиночках з коробок? ще неясно було, навіщо в будинку кіт, якщо гратися з ним не можна? мене постійно лаяли за одягання кота у футболки, прив'язування до нього сторонніх предметів (банки, банти, машинки). пам'ятаю, у мами була істерика, коли я влітку катала улюбленця на санках: сусіди ще довго згадували неприємний звук тертя залізних санок на розпеченому літньому асфальті. після цього кота віддали моєму дядькові, щоб тваринка більше не піддавалася моїм «тортурам». так, дитинство закінчилося, залишилися приємні спогади про мої нісенітниці та про друзів з дитячого садочку. воно було прекрасне, але все добре коли-небудь закінчується.

Популярно: Литература