"Содним условием никакого хамства за это вы получаете в бан!"

Понас Мирний
"Хіба ревуть волі, як ясла повні"

Вопрос?
1)Які риси характеру Явдохі ій притаманні?
2)Чи можно назвати стосунки між Явдохою та Галею близьким?

199

236

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

qwertyuiop330

Українська література

4,5(82 оценок)

Відповідь:

1. Явдоха народилася і виросла в умовах соціального дна. Батьки-пияки її вихованням не займалися і дитиною не цікавилися. Крадіжка, п"янство, грабіж для Явдохи були звичним явищем. З часом дівчина навчилася не лише красти, але й торгувати власним тілом і красою, зробилась повією. Коли вона вийшла заміж за розбійника Максима, то життя її дуже кардинально не змінилося.

Для Явдохи притаманні такі риси характеру як жадібність, жорстокість, хитрість, злодійкуватість, безпринципність, безсоромність, пихатість. Однак, є у неї і позитивні риси- вона дуже любила свою єдину доньку, піклувалася про неї, у Явдохи була весела вдача.

2. На мій погляд, стосунки між Явдохою та Галею не були дуже близькими. Галя ніби трішки боялася своєї владної матері. Вона не поділилася з матір"ю новиною про те, що познайомилась з гарним хлопцем, про те, що цей хлопець до неї залицяється. Галя не сміла перечити матері, коли Явдоха переселилася в дім Чіпки і здіймала там бучу.

Пояснення:

Artem19092002

Українська література

4,7(12 оценок)

24 листопада 1806 — народився у селі лисогори борзнянського повіту (нині ічнянський район, чернігівської обл.) в сім’ї дрібного поміщика, відставного армійського офіцера петра стороженка. спочатку хлопець здобув освіту, а потім навчався в «благородному пансіоні» при губернській гімназії в харкові.

у 1820-х - стороженко зустрічався із молодим миколою гоголем.

з 1824 — протягом майже 30 років перебуваючи на військовій службі (пройшов шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика драгунського полку, а згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу).

1828–1829 - брав участь у російсько-турецькій війні ,

1830–1831 - брав участь у придушенні польського повстання

1849 - брав участь у поході в угорщину, був контужений.

1850–1863 — служив чиновником для особливих доручень при київському генерал-губернаторі дмитрі бібікові.

1857 — на сторінках російських журналів і газет з’явилося ім’я о. стороженка як автора роману з української старовини «брати-близнюки».

1861 — став відомим і як україномовний письменник, його доробок друкували в журналі «основа».

1863 — у петербурзі вийшли «українські оповідання» у двох томах, які о. стороженко написав ще в 1850-х рр.

1864 — о. стороженка перевели в польсько-литовський край — м. вільно.

1868 - вийшов у відставку у ранзі дійсного статського радника, останні роки життя провів на хуторі поблизу берестя. тут він виконував обов’язки повітового предсідателя дворянства й голови з’їзду світських посередників. займався садівництвом, любив полювати й . багато часу віддавав грі на віолончелі, малював і ліпив, нагороджений медаллю академії мистецтв.

18 листопада 1874 р. - помер о. стороженко на своєму хуторі. похований у м. бресті.

*************