Розкажіть про залежність людини від природи в середньовіччі

Природне середовище або довкілля обумовлено наявністю абіотичних та біотичних чинників існування людини у навколишньому середовищі.

Існує чотири групи основних функцій, які стосовно людини виконує природна сфера:

1) фізіологічна — підтримує життя людини як біологічного виду;

2) соціальна — забезпечує формування людини як соціуму;

3) економічна — визначає діяльність економічних умов існування людини, а також відтворення людини як трудового ресурсу;

4) екологічна — формує, регулює і підтримує стан екосистеми, в якій відбувається життєдіяльність людини.

Унаслідок розвитку природних законів (фізичних, хімічних, біологічних) близько 5 млрд. років тому виникло і безперервно розвивається життя на Землі. Живі істоти народжувалися, поступово еволюціонували від найпростіших до все більш складних систем з їх центром — головним мозком, створили нове середовище під назвою "ноосфера".

Людина — найвищий ступінь розвитку живих організмів на землі, суб'єкт суспільної історичної діяльності і культури. В. Вернадський підкреслював, що людина без природного середовища, яке підтримує її існування, не можлива. Між організмом людини і природним середовищем постійно відбувається обмін речовин. Із природного середовища організм отримує кисень і поживні речовини, а до природного середовища надходять шкідливі продукти розпаду.

На організм людини впливають різноманітні природні фактори: атмосферний тиск, коливання температури, вологість, рівень сонячної радіації, хмарність, опади, вітер, землетруси.

Серед таких глобальних проблем людства, що загрожують його безпеці, можна виділити такі:

— вичерпання запасів корисних копалин та джерел енергії;

— зміну якісних характеристик глобальних геосфер (атмосфери, гідросфери, літосфери);

— неконтрольоване зростання населення;

— урбанізацію міст;

— утилізацію виробничих і побутових відходів;

— кометно-астероїдну загрозу;

— гонку озброєнь, випробування ядерної зброї.

Неконтрольоване зростання населення. Надзвичайно швидко відбувається демографічне зростання. За даними ООН, у XX столітті для сучасної цивілізації характерні швидкі темпи зростання населення:

— початок нашої ери — 220 млн. осіб;

— 1900 рік — 1,6 млрд. осіб;

— 1941 рік — 4,6 млрд. осіб;

— 1950 рік — 2,5 млрд. осіб;

— 1987 рік — 5 млрд. осіб;

— 1996 рік — 5,6 млрд. осіб;

— 2005 рік — 6,5 млрд. осіб.

За прогнозами вчених, такий темп збільшення населення на планеті збережеться також і у XXI столітті. Такого висновку дійшли спеціалісти міжнародної організації "Уорлд Уотл" на основі прогнозів, згідно з якими населення Землі збільшиться у найближчі ЗО років до 10 млрд. Для того, щоб люди одержували адекватно харчування, його виробництво повинно збільшитися у три рази, однак ресурси стійкого сільського господарства вичерпалися. Є всі підстави стверджувати, що у разі зростання населення Землі такими темпами через 40 років світу може загрожувати голод.

Напишешь самое важное на твой выбор, может быть что-то своё добавишь, надеюсь как-то ...

новая политика  —  политика, проводившаяся всоветской россии  и    в  1920-е  годы. была принята  14 марта  1921 года  x съездом ркп(б), сменив политику  «военного коммунизма», проводившуюся в ходегражданской войны. новая политика имела целью восстановление народного хозяйcтва и последующий переход к  социализму. главное содержание нэпа  — замена  продразвёрстки  продналогом  в деревне (при продразвёрстке изымали до 70  % зерна, при продналоге  — около 30  %), использование рынка и различных форм собственности, привлечение иностранного капитала в форме  концессий, проведение  денежной реформы (1922—1924), в результате которой  рубль  стал конвертируемой валютой.

перед советским государством стояли проблемы финансовой стабилизации, а, значит,  дефляции  и достижения государственного бюджета.стратегия государства, нацеленная на выживание в условиях кредитной блокады, определила первенство в составлении производства и распределении продуктов. новая политика предполагала государственное регулирование смешанной с использованием плановых и рыночных механизмов. в основе нэпа лежали идеи работв.  и.  ленина, дискуссий о теории воспроизводства и денег, принципах ценообразования, финансов и кредита. нэп позволил быстро восстановить народное хозяйство, разрушенное  первой мировой  и гражданской войнами.