Завдання 7-9 мають на метасводностиками. Да позначеного цифрою, доберть по ник, позначений буквою, лишь цю букву в таблицю Потім послідовність бука перенесіть до бланка

7. Установіть відповідність між поняттями та прикладами.

1. Пряма мова:

2. діалог: 3. непряма мова:

4. цитата.

А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах). Б) М. Рильський говорив, що «слово вчитель з давніх-да

деп користується великою шаною у народі..

B) - Добридень дідусю! - вітається хлопчик. Добридень, синку! - радiє дiд. Сiдай, я тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).

Г) «Та чим же я вам досадив? Ягнятко, плачучи, питае

(Л. Глібов).

8. Установіть відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченвих пропу

щено).

1. А: .I

2. Illa.

3. II.a, 4. .П. - п?

..-ш.

А) Щось намалював розпитувала Марійка (Ю. Мушкетик). Б) I голос сильний нам з гори, як грім, гримить Лупайте цю

скалу (1. Франко). в) мої друзі - вбогі бідолахи говорить Кармель От мої друзі

(Марко Вовчок). Г) Здоров був, любий жiнка говорила, а в голосi п сльоза

бриніла (Леся Українка). Д) За що ж хто-небудь попитае Зозуля Півня вихваляе

(Л. Глібов).

9. Установіть вiдповiднiсть між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них. 1. Комп;

2. двокрапка; 3. лапки;

4. тире.

A) Прощай, Самсоне! крикнула зрадлива

-

Ти думав,

що для тебе я забуду родину? (Леся Українка) Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого, допитувалась мати

(С. Васильченко). В) Я цієї пісні ніколи не чув сказав студентові Тарас. - Ви її всю знаете?» (О. Іваненко)

Г) «А де ж Василько - поспитав батько перегодом (М. Ко

цюбинський).

Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питае «Що ти ро

биш?» (Г. Сковорода)

Прочитайте текст (окремi розділові знаки пропущено). Виконайте завдання 10-11 до нього

(1) На току, бiля клунi, безугавно гупають ціпи. (2) Помітивши малого сина з житнім вiнком на шиї, батько усміхаеться, кидає сусідові Ти пог лянь, Олексію, до чого додумався хлопець

(3) А що, буде хлібороб із сина, - каже дядько. (4) І вони знову налягають на ціпн. (5) А Ba силько сiдає на купу соломи щойно вихолоченого жита, поринає в неї і засинае. (6) Прокинувся від того, що батько обережно взяв його на руки, претулив до грудей і легко поніс до хати. (7) Ой ти ж молотнику мій, - шепотів стиха, і Василькові так гарно було на батьківських руках, натрудже вих і теплих, що пахли снопами.

(За 1. Цюпою)

10. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку.

256

418

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

mnmnho57

Українська мова

4,7(63 оценок)

Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. це основний словниковий фонд мови. до нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова. разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають застарілими, інші — з'являються. застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми. історизми — слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища. серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів: а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ратуша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком; б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум 'яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла кей, козачок; в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль; все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю, на милосердіє твоє, все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю. святая сило всіх святих, лренепорочная, благая! молюся, плачу і : воззри, пречистая, на їх, отих окрадених, сліпих невольникі