Недоросль». В задании 5 на стр. 78-79 требуется прокомментировать мнение историка В.О Ключевского. Прочитайте его слова о героях целиком. Письменно прокомментируйте его мысли только о г-же Простаковой: «Не комична ли сама хозяйка дома, госпожа Простакова, урождённая Скотинина? Она глупа и труслива, т.е. жалка… безбожна и бесчеловечна, т.е. отвратительна... Лица комедии комичны как роли, но не смешны как люди. Они могут забавлять, когда видишь их на сцене, но тревожат и огорчают, когда встретишь вне театра, дома или в обществе».
План
1. Простакова – одна из центральных героинь комедии. Какое положение она занимает в списке действующих лиц и в тексте комедии (в доме)?
2. Историк В.О. Ключевский говорит о глупости, трусливости, безбожности и бесчеловечности Простаковой. Называйте поступки, цитируйте слова героини, чтобы подтвердить мысль Ключевского. /Обратите внимание на отношение Простаковой к вопросам образования (за что хвалит учителя Митрофанушки?), на её уровень образования, на отношения в доме (к мужу, сыну, Софье, крестьянам), на поведение Простаковой перед законом (действие 5 явление 4).
3. Заключение. Подумайте, чем Простакова вызывает смех на сцене, почему эта героиня тревожит и огорчает.

186

479

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Сасаев

Литература

4,4(56 оценок)

новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843–1845). Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і «Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців світової сатири. Вона має чимало спільних типологічних рис з поемами «Дзяди» А. Міцкевича, «Німеччина. Зимова казка» Г. Гайне та частиною «Божественної комедії» Данте «Пекло». Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші «Холодний Яр» (усі 1845).