2. У якому рядку всі слова пишуться з великої літери? ( ) А. (Ч, чорне (М, море; (С, с)узір'я (Ч, Чумацький (Ш, шлях; (Б, біблія. Б. (Д день (Ш, шахтаря; (С, с)офійський (С, с)обор; (M, майдан (Н,н)езалежності; В. (P, p)іздво; (В,в)ерховна (P, pјада; (Б,б)іла (Ц, церква. Г. (К, комбайн «(Н, Нива»; (К, карпати; (Ж, журнал «(Б,б)арвінок».

160

421

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

amiranur1

Українська мова

4,8(29 оценок)

Чорне море,сузір'я Чумацький Шлях,Біблія,день Шахтаря,Софійський собор,Майдан Незалежності,Різдво,Верховна рада,Біла Церква,комбайн"Нива",Карпати,журнал"Барвінок"

marvin4547

Українська мова

4,4(86 оценок)

так, батьківщину не вибирають… вона дається тобі один раз, і вона завжди з тобою, від самого народження, від першої маминої колискової до останнього судомного подиху.рідна земля, як мати, — годує, ростить, милує та пестить. ти всотуєш її чисте свіже повітря, купаєшся в прозорих озерах, бігаєш квітучими луками, навіть не замислюючись над тим, чому все це — тобі, сприймаючи всю цю красу і неосяжне багатство як належне. але можуть прийти і скрутні роки. тоді всі поневіряння батьківщини стають твоїми. скільки поколінь українців зазнали страшного горя, принесеного війнами! скільки наших співвітчизників загинуло або замордовано! скільки патріотів віддавали свої життя, здоров’я, приносили в жертву особисте щастя заради святої мети — свободи та процвітання нашої вітчизни. вони гинули в битвах із татарами або в турецькій неволі, вмирали в царських казематах і засланнях, конали за кордоном, назавжди відірвані від рідного дому. та найголовнішим залишалося: що стане з україною? у страшних муках народжувалася наша державність. ніщо не могло зламати українців, ані тортури, ні страти, ні гноблення, що тривало впродовж століть. а коли на серце лягала найтяжча туга, з’являлися полум’яні вірші й пісні, і тоді знову палали серця від рядків кобзаря, лесі українки, великого каменяра франка. і, як завжди, знаходилися сили для боротьби, і дух воскресав, і одвічне прагнення волі, здавалося, назавжди придушене катами, спалахувало з новою силою.і батьківщина наша стоїть і знову квітне, наче птах фенікс, щоразу відроджується з попелу — неймовірно дорогою ціною страждань і пожертви її синів і дочок.батьківщина дає нам життя, тож її треба любити, наче рідну матір, — усією любов’ю, на яку здатні наші серця. це головне, що ми повинні пам’ятати. і від того, що її волю завойовано кров’ю багатьох поколінь, вона стає для нас іще милішою, іще дорожчою. адже ми любимо її не тільки за себе, а й за наших співвітчизників, які загинули, здобуваючи для неї щастя.