Дотепність і кмітливість як риси українського народу твір 7-9 речень

240

374

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

варвора

Українська мова

4,5(27 оценок)

Наш національний характер

Національний характер — це "дух" народу, найглибші його прояви, які об'єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає.

Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного світобачення, на думку вчених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Саме в їхній творчості ми знайдемо найглибше його розуміння.

Україна розташована на надзвичайно плодючій землі, тому кожна українська сім'я могла повністю забезпечити себе і селитись окремо. Від землі залежала людська доля, тому зв'язок із землею посилювався як запорука щастя. Українець розумів землю як святу матір, бо з неї створено людину, вона освячена кров'ю предків та захисників. Для нації хліборобів земля була годувальницею; бити її без потреби вважалося таким же страшним гріхом, як бити матір. Найурочистішою клятвою вважалося з'їдання грудочки землі — форма причастя до найбільшого скарбу. Радіючи роботі на землі, українець прагнув близості до природи більше за спілкування з людьми. Великі простори його землі виховували у ньому поклоніння життю, сонцю, землі. Маючи природу як основний шлях пізнання Бога, людина ототожнювала її із Творцем. Такий бог об'єднував собою небо й землю, а значить і Всесвіт, з народом та з окремою людиною.

Асыл111111111

Українська мова

4,8(5 оценок)

Відповідь:

Наш народ є одним з відомих гумористів.Саме в нас придумали байки та гуморески.Народ отримав в спадок від пращурів -це кмітливість до дій.Адже ми робимо настільки дивні речі що інші народи дивуються нашій дотепності та характеру

AMAYA000

Українська мова

4,6(23 оценок)

Частина мови. іменник граматика. однина, називний відмінок, одухотворене, середній рід форми. особа, особи, особи, особою, особі, осіб, особам, особами, особах