Ответы на вопрос:
без слова опору попадали тухольці ниць додолу, похапавши ратища
в руки. стріли ще сипались якийсь час, а відтак перестали — знак,
що передній ряд почав спинатися горі драбиною. дух у собі запираючи,
лежали тухольці й дожидали ворогів. ось чути вже скрип щаблів, сапання
мужів, брязкіт їхнього оружжя — і звільна, несміло виринають перед
очима лежачих мохнаті кучми1 2, а під ними чорні, страшні голови з маленькими
блискучими очима. очі ті тривожно, несхибно, мов закляті,
глядять на лежачих тухольців, але голови піднімаються вище, чимраз
вище; уже під ними видніються рамена, плечі, окриті мохнатими кожухами,
широкі груди, — у тій хвилі зі страшним криком зриваються тухольці, і ратища
їхні разом глибоко тонуть у грудях напасників.
ну я не знаю чи це !
Популярно: Українська література
-
09nika9028.04.2022 13:57
-
Alina18200402.02.2023 09:22
-
IrishkaKoteika268903.05.2020 01:37
-
lizaant21.10.2021 15:01
-
Nastya0692328.06.2023 19:16
-
oljkejik01.03.2021 12:45
-
Leerok02.02.2023 09:47
-
AlexGrehova13.10.2022 01:39
-
ykukharsp0dngs09.03.2022 10:07
-
andruhmariya05.04.2020 07:02