Снегурочка: Родимая, в слезах тоски и горя
Зовет тебя покинутая дочь.
Из тихих вод явись – услышать стоны
И жалобы Снегурочки твоей.

Весна:
Снегурочка, дитя мое, о чем Мольбы твои?
Великими дарами Могу тебя утешить на прощанье.
Последний час Весна с тобой проводит.
Чего тебе не достает?
Снегурочка: Любви!
Кругом меня все любят, все счастливы
И радостны; а я одна тоскую;
Завидно мне чужое счастье, мама.
Хочу любить – но слов любви не знаю,
И чувства нет в груди.
Весна:
Дочка, забыла ты отцовы опасенья.
Любовь тебе погибель будет.
Снегурочка:
Мама, пусть гибну я,
Любви одно мгновенье
Дороже мне годов тоски и слез.
Весна:
Изволь, дитя, - любовью поделиться
Готова я; родник неистощимый
Любовных сил в венке моем цветном.
Сними его! Присядь ко мне поближе!
(Садятся на скамеечку, Весна надевает венок.)
Снегурочка:
Ах, мама, что со мной?
Какой красою зеленый лес оделся!
Берегами и озером нельзя налюбоваться.
Вода манит, кусты зовут меня
Под сень свою; а небо, мама, небо!
Разлив зари зыбучими волнами колышется.
Весна:
Снегурочка, прощай, Дитя мое! Любовным ароматом
Наполнилась душа твоя. (Весна уходит, остается одна Снегурочка.) Снегурочка:
Какое я сокровище храню
В груди моей. Ребенком прибежала Снегурочка в зеленый лес – выходит
Девицею с душой счастливой.

Напишите анализ:
Охарактеризуйте персонаж: речь, жесты, мимика, одежда.

Определите, как этот эпизод раскрыть характер героя.

Определите роль данного эпизода в произведении. Для подтверждения собственных идей используйте цитаты из произведения.

224

356

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

BlackDiamondIce

Литература

4,8(18 оценок)

Бідний студент Раскольніков задумав убити лихварку і йде «на спробу» —> відмова героя від наміру після відвідування старої —> розповідь Мармеладова і повернення Раскольнікова до свого задуму —> лист від матері, її повідомлення про сестру Дуню —> сон Раскольнікова, друга відмова від злочинного задуму —> випадкова звістка про те, що сестри лихварки не буде ввечері вдома; розмова в трактирі між студентом і офіцером про стару процентницю —> підготовка до злочину і вбивство лихварки та її сестри Лизавети. Душевні та фізичні муки студента; переховування грошей, марення. До Разуміхіна —> приїзд матері та сестри Раскольнікова; до Мармеладову, якого збив кінь, його смерть. Знайомство із Сонею —> Раскольніков відмовляє Дуню від шлюбу з Лужиним заради матеріального порятунку їх сім’ї. Підозри слідчого Порфирія Петровича —> розмова Раскольнікова із Сонею, його зізнання. Свидригайлов підслуховує розмову. Порфирій Петрович називає Раскольнікова вбивцею, хоча визнав провину інший —> Соня переконує Раскольнікова зізнатися, він не витримує докорів сумління та викриває себе. Його судять, визначають покарання — каторгу. Соня їде разом із ним. Раскольніков знаходить розраду у вірі, в Євангелії.

Объяснение: