Есть ответ 👍

Прямий і пкреносний зміст роману чорне серце​

255
437
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Объяснение:

Чорнильне серце» — книга про книгу з аналогічною назвою. Написала її Корнелія Функе. Це початкова книга трилогії.

Головні герої: чоловік на ім’я Мо та його дочка-підліток Меггі. Виявляється, що у Мо є диво-здібності: коли він читає книгу, з неї «виходять» герої, але натомість до книги потрапляють люди з реального світу. Таким дивним чином, багато років тому, коли його донька ще була зовсім маленькою, Мо помістив до книжкового світу свою кохану дружину, а зі сторінок книги, яка називається «Чорнильне серце», зійшли лиходії: головний — Каприкорн (Козеріг), прислужник Баста та мандруючий артист, той, хто поїдає вогонь, Вогнерукий.

Після цього їм з донькою доводилося постійно переїздити з одного місця на інше. Дівчинка не розуміла, чому так відбувається. Насправді ж Мо хотів уберегти її та себе від Каприкорна, бо той бажав влади над його здібностями і хотів, аби Мо вичитував для нього з книжок усе, що йому заманеться. А найбільшою його метою було оживити, витягти у цей світ Тінь, яка може вбивати все і всіх.

Одного разу Меггі помітила, що до їхнього дому прийшов незнайомий чоловік. Виявилося, що це Вогнерукий хотів попередити її батька про те, що на його слід натрапив Козеріг. Вони змушені чимдуж втікати до маминої сестри на ймення Елінор. Вогнерукий їх не полишає і мандрує з ними.

По приїзду до тітки, Меггі звертає увагу на величезну кількість книг, які, як виявилося, тітка збирає до власної колекції. Батько просить родичку сховати книжку «Чорнильне серце». Служки Каприкорна беруть в полон Мо. Їх з Меггі підставив Вогннерукий. Виявилося, що Каприкорн дав обіцянку, що до йому повернутися у рідний світ за палітуркою.

Вогнерукий, Меггі та Елінор шукають Мо. Вони потрапляють до лап Басти. Той закриває їх у будівлі. Козеріг відбирає книжку у дівчинки. Лише тут вона дізнається правду про долю мами та про відсутність постійного дому.

Каприкорн має на меті залишити у світі тільки один примірник книги, щоб він був лише для нього. За його задумом, тоді його не вийде запроторити до книги, але він зможе визволити Тінь.

Мо з примусу вичитує з «Острова скарбів» багато золота, а з «1000 і 1 ночі» — Фаріда, хлопця-підлітка.

Вогнерукий розуміє, що був використаний і натомість нічого не отримає, тож, будучи людиною доброю, рятує з полону усіх. Мо, отримавши надію визволити кохану, вирушає зі всіма, крім Елінор, яка їде додому, на пошуки автора «Чорнильного серця», аби взяти у нього ще один примірник книги. Феноліо, з-під пера якого вийшла книжка, говорить, що не має більше навіть рукописів.

Пізніше письменника та Меггі бере в заручники Баста, сподіваючись, що Мо прийде рятувати доньку.

Виявляється, що Меггі теж володіє даром вичитування. У неї виходить витягти з книги фею Дінь-Дінь.

Каприкорну стає відомо про те, що дівчина теж може вичитати Тінь, тож Мо тепер йому не потрібний. Меггі за наказом вичитала олов’яного солдатика.

Козеріг вирішує вибрати день, коли Меггі матиме визволити Тінь, аби та вбила Вогнерукого за зраду та служку Резу. Останню дістав з книги Даріус, який недосконало володів умінням чарівного читання. Реза через його помилку була німою. Меггі стає зрозуміло, що служниця — її мати.

Феноліо та Мо вигадують нову кінцівку для книжки, яку Меггі має зачитати. Фарід разом з Мо відволікає лиходіїв підпалом будинку, а Меггі читає з аркуша, але щось робить невірно і запроторює до книги її автора і таки визволяє Тінь. Вона ж знищує Козерога та декого з його служок. Тінь стає життям всіх, хто втратив життя на сторінках. Баста втік.

Меггі обіймаю маму. Тепер вся їхня сім’я має остаточну оселю — помешкання Елінор, у садочку якої залишаються жити чарівні істоти, визволені з книги читанням.

Але на цьому історія не закінчується, адже дехто з лиходіїв блукає цим світом, а Феноліо, навпаки, мешкає в книзі.


Настоящим открытием для меня стала поэма  н.в. гоголя "мертвые души": она побудила к размышлению, вызвала смех, поставила передо мной множество вопросов, на которые я ищу ответы. с  николаем гоголем  я "познакомилась" давно. впервые узнала о его произведениях в возрасте 10 лет, когда моя мама подарила мне сборник "вечера на хуторе близ диканьки". эта сборка сразу запала мне в душу. я с увлечением читала страницы, полные украинским колоритом и окутанные мистикой. каким же было мое удивление, когда в 9 классе на уроках , познакомившись с поэмой "мертвые души", для меня открылся совсем другой гоголь: грустный и безжалостный. главный герой произведения - чичиков павел иванович, бывший коллежской советник, который выдает себя за помещика. он скупает мертвые души крестьян, которые по данным переписи числились как живые. ради этой цели он, как хамелеон, меняет маски и умело подбирает к каждому чиновнику ключ: знает когда, как и что сказать.  гоголь  настолько мастерски раскрывает пороки общества, хочется крикнуть: "остановитесь, люди! что вы делаете? разве можно так жить? может ли душа быть мертвой? " каждый визит чичикова к очередному помещику - откровенный рассказ о народных страданиях, о "бездушности" тех, кто имеет деньги и власть. гениальный писатель недаром использует прием путешествия: его герой как бы проходит сквозь круги "земного ада", которые с каждым шагом становятся все хуже и страшнее. так, начиная от слащавого мечтателя манилова, который своим равнодушием и праздностью приводит крестьян к разорению, гоголь завершает панораму крепостнической россии образом плюшкина, в котором все недостатки предыдущих помещиков доведены до крайней степени развития. становится понятно, откуда название произведения: мертвые души - это не умершие крестьяне, а их хозяева, которые продали свою душу за деньги. не оставил без внимания писатель и главного героя, чичикова. он был никакой: ни толстый, ни худой, но и не похож на других. единственное, что отличает его от "мертвых душ" помещиков, это гибкость, многогранность, энергичность, угодливость. 

Популярно: Литература