• Роздивіться портрет історичного діяча, визначте його особу. Підготуйте розповідь про нього за планом: 1. Коли жив; за
якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув
її. 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте
його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування
його характеру? 3. Висловіть своє ставлення до історичного
діяча (які вчинки й справи викликають захват, а які ви не мо-
жете схвалити; як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув
досягти мети).

142

290

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

Вейпер228

История

4,5(74 оценок)

Федір Краснокутський

Сотник, обозний, а з 1751 по 1765 роки – полковник Ізюмського полку. Федір Федорович був енергійним, талановитим полковником серед козаків Слобідської Української губернії, користувався довірою імператриць Єлізавети і Катерини ІІ-ої, про що свідчать укази та рескрипти на його імя. На подарованій імператрицею землі біля річки Дуванки він заснував та заселив підданими черкасами слободу Нижня Дуванка. В 1737 році збудував там храм на імя Великомученика Федора Стратила, якого вважав своїм янголом-охоронцем. Приміщення храму декілька разів перебудовувалося, сьогодні в ньому розташова ний Нижньодуванський будинок культури.

Григорій Полетика

Полетика Григорій Андрійович Полéтика Григóрій Андрíйович, (народився 1725, помер Ромни — † 27 листопада (9 грудня) 1784, Санкт-Петербург) — український громадський діяч патріотичного спрямування, перекладач-поліглот, лексикограф, історик, бібліофіл, вважається одним із гіпотетичних авторів «Історії Русів».

Василь Капніст

Васи́ль Васи́льович Ка́пніст (12 лютого 1758, Обухівка, Миргородського полку — 28 жовтня (9 листопада) 1823, у тому ж селі) — російський письменник українсько-грецького походження. Ймовірний автор російськомовного трактату Історія Русів, що здобув значної популярності серед патріотично-налаштованих українців у 19 ст.

Також вважається російським та українським письменником

Представник роду Капністів. Народився в Обухівці на Полтавщині по смерті батька. Мати, Софія Андріївна, походила з роду Дунін-Борковських.

У шістнадцятирічному віці він поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку.

У 1782-83 рр. — контролер головного поштового управління у Петербурзі.

1783 року після відставки з військової служби повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії.

Користувався великим авторитетом серед українського дворянства. Займав виборні посади ватажка дворянства Миргородського повіту (1782; ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785-87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802 року) та полтавського предводителя дворянства (з 1820 року), перебуваючи на яких завжди обстоював інтереси українського народу.

Знайшов свій вічний спочинок у рідному селі, де і похований біля могили батька.