УКР ЛІТ 7 КЛАС ПЕРЕБУДУВАТИ ТЕКСТ ТАК ЩОБ ЙОГО МОЖН ОБУЛО НАПИСАТИ В КОНТРОЛЬНОМУ ПЕРЕКАЗІ

Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була під ті часи Польща, треба було мати велике й добре озброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней та прохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов та здобути у ньому срібла й золота і всяких скарбів.

3астукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та конопатити великі чайки. Увесь берег Дніпра біля Січі скидався тепер на мурашник.

Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу у море півсотні добрих чайок.

Передав Сулима Січ наказному отаманові, і одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо.

Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими, блискучими очима і пишними над ними бровами одбивало завзяттям, довгі вуси й трохи посивілий оселедець скрашали те обличчя ознаками досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана.

Упевнившись, що все упорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця… А на сході, за Дніпром, саме вставало сонечко і грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, вкриті зеленими плавнями береги широкої річки.

Перехрестився отаман, і всі козаки, слідом по ньому, скидали шапки та хрестилися, посилаючи рідній Україні своє останнє привітання…

Надівши шапку, кошовий махнув булавою — і вмить сотні весел, вдаривши у прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася. Козацькі чайки рушили од Січі і розбіглися од Микитиного Рогу аж до плавнів, вкривши широкий Дніпро червоними запорозькими жупанами.

163

321

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

igor1337d

Литература

4,6(75 оценок)

Сулима знав, що йому доведеться воювати з Польщею, а для цього треба було військо, треба було грошей. Сулима надумав йти морем на Азов та здобути у ньому срібла й золота.

Запорожці почали будувати великі чайки. Через два тижні були готові до походу у море півсотні добрих чайок.

Одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, Сулима зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо.

Він був засмаглим, з великими блискучими очима і пишними бровами, мав довгі вуса й трохи посивілий оселедець, а срібна булава нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана.

Упевнившись, що все упорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився.

І всі козаки скидали шапки та хрестилися, посилаючи рідній Україні своє останнє привітання…

Потім кошовий махнув булавою - і козацькі чайки рушили од Січі і розбіглися од Микитиного Рогу аж до плавнів, вкривши Дніпро червоними запорозькими жупанами.

alexandra977

Литература

4,6(65 оценок)

Запорожець Кошовий знав, що для того, щоб ліквідувати Кодак, йому доведеться воювати з Польщею, бо вона не відмовиться від неї, а для боротьби з польськими силами на той час великою та добре оснащеною армією; придбання зброї коштувало грошей і коней, І раніше годував військо. Тому Сулім вирішив піднятися на човні до розкішного на той час турецького міста Азов до війни з Польщею, щоб отримати срібло, золото та різні скарби.

Сокира загриміла по прерії, і козаки почали ремонтувати та конопатити чайок. Тепер весь берег Дніпра біля Січі схожий на мурашник.

Минуло лише два тижні, і півсотні чайок були готові вийти в море.

Він передав отаману Сулім Січ. Одного ранку він взяв роту з 2500 чоловік, щоб супроводжувати чайок, спустився на горище найбільшої чайки і оглянув всю армію. Образ запорізьких ватажків величний і могутній. Підвіте вітром обличчя, великі світлі очі і густі брови, що відображають ентузіазм, довга борода і сірувата оселедець освітлюють обличчя, ознаками переживання і спокою, а його Блискуча срібна булава в міцній руці нагадує козакам.

Щоб переконатись, що все в порядку, Косов зняв капелюх і рушив до сходу сонця ... На сході, за Дніпром, сонце встало, граючи рожевим світлом на плоскому склі, як скло, спочатку Як завіса Не Бое, це робить це цікавим. Блиск поширився широкими зеленими берегами широкої річки.

Отаман перехрестився, і всі козаки, що йшли за ним, зняли шапки, щоб охреститися, і передали свої останні вітання рідній Україні ... Власник кошика надягнув шапку і махнув булавою, за одну мить сотні веслов побили срібними сльозами прозору річкову воду, а блискуча завіса Дніпра стала хаотичною. Козацькі чайки рушили з Січі і побігли до заплави з Микитиного Рогу, вкривши широкий Дніпро червоними запорозькими шатами.

Катя111111177796

Литература

4,4(61 оценок)

Немецкая оккупация Харькова — оккупация Харькова армией III Рейха во время Великой Отечественной войны, начавшаяся 24 октября 1941 и продлившаяся с перерывами до Дня освобождения города — 23 августа 1943 года.

Объяснение: