ПОТРІБНО СКЛАСТИ ТЕЗИ Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральнi критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу. Добра пам'ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводi. Але траплялися й протилежні випадки-людський осуд одного з пращурiв мiг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру. Родовідна пам'ять - явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов'язок знати поіменно свiй родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна. Пам'ять про своїх пращурів не забаганка і тим паче не данина моді. -Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сiмейнi реліквій традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам'яттю, зневажливо називали: <<Людина без роду. племені». Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв'язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам'ять про самих себе; діти ж мали за обов'язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичат. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаевої пам'яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все життя залишиться Іваном, який не знатиме свого роду племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції... А все це - наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з'являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам'ять. I починати маємо з хто ми і чиїх батьків діти? Найсвятішого: (За В. Скуратівським; 346 сл.).

259

440

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

никаника6

Українська мова

4,4(30 оценок)

Объяснение:

Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой.Шли как-то три богатыря царство князя обозревали Юлий нечаянно накакал на дорогу князя.Князь идёт спокойно и наступает на говню он понял что это Юлий и сказал боготырям князь на живодерню и хана Юлию и накакал на всё царство князя конец а кто слушал тот молодой