Есть ответ 👍

По ночах, правда, не часто, виє страшно і зітхає «о-о-о-ох», аж мороз по шкірі. Сам чув. А вдень не вилазить. А може, й вилазить, та ніхто не бачив. Он там берег травою поріс, а коло нас пісок. Минулого року пастухи тут корів напували. Аж чують — телятко так жалібно мукнуло. Вони туди, а за телятком тільки завирувало. І на піску сліди здоровенних лап, мов од крокодила. Чиї слова?​

209
430
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Стельмах Ярослав Михайлович


Головною героїнею роману є доброзичлива та чуйна по відношенню до людей, кмітлива Софійка. Дівчинка-підліток постає перед нами слухняною донькою і доброю сестричкою, закоханою ученицею і щирою подругою, невтомним "пінкертоном" і краєзнавцем-

любителем: "Пронозлива дуже! Навіть я при ній мало, як ти кажеш, не розкололась!", "Софійка вміла міркувати", "Але хлопець

Софійчиної мрії не мусив би палити. Як не палять ні тато, ні Сніжанин жених", "Правду мама каже, що вона вередлива".

Объяснение:

я больше не знаю что писать

Популярно: Українська література